Оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ: держава та бізнес обговорили підходи

Більше за темою:

Підприємець продає товари на міжнародному маркетплейсі: як та коли визначати дохід?

Підприємець продає товари на іноземних маркетплейсах: чи треба сплачувати ПДВ з вартості отриманих

22 травня відбувся круглий стіл «Узгодження підходів до оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ: спільне обговорення законопроєктів представниками влади та бізнесу». Організаторами заходу виступили провідні бізнес–спільноти України: УРБ, ЄБА, АСС та СІРЕ.

Під час заходу йшлося про важливість для українського бізнесу та держави невідкладного ухвалення народними депутатами законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок (доопрацьований № 15112-Д і у другому читанні № 12360) та цифрових платформ (№ 15111-Д).

Міністр фінансів України Сергій Марченко у своєму виступі наголосив, що ці законодавчі ініціативи є результатом тривалого діалогу та вже збалансовані між Урядом, Парламентом і бізнесом. Вони повністю відповідають європейським стандартам і є логічним кроком у межах програми співпраці України з МВФ.

«Дуже нечасто законодавчі ініціативи отримують настільки широку підтримку, але сьогодні ми побачили одностайність Мінфіну, Парламенту та бізнес–спільноти. Фінальні версії законопроєктів були доопрацьовані з урахуванням пропозицій легального ринку, адже наша мета – створити справедливі та рівні умови гри для всіх учасників. Крім того, це важливий сигнал для міжнародних партнерів про те, що Україна здатна мобілізувати власні внутрішні ресурси задля фінансової стабільності. Наступний тиждень у Верховній Раді є сесійним, і зараз критично важливо ухвалити ці рішення в залі Верховної Ради», – зазначив Сергій Марченко.

У заході також взяли участь народні депутати України Данило Гетманцев і Олександр Сова, керівники Держмитслужби і ДПС, незалежні експерти, представники бізнес-асоціацій, цифрових платформ, аналітичних центрів, а також міжнародні партнери, зокрема, координаторка сектору (програмна менеджерка) Представництва ЄС в Україні Анастасія Ейнман і представниця Єврокомісії, офіцер з питань міжнародного співробітництва та розширення Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Марія Тереза Сутіч.

Під час круглого столу учасники розглянули актуальні законодавчі ініціативи та ознайомилися з результатами дослідження агенції Info Sapiens щодо ставлення громадян до можливих змін у правилах безподаткового ввезення посилок вартістю до 150 євро.

Результати дослідження показали, що понад половина опитаних українців (52–54%) переконані, що вітчизняні магазини та іноземні маркетплейси мають працювати за однаковими податковими правилами.

Ключові причини підтримки таких змін:

• 59 % – очікують додаткових надходжень до бюджету;
• 58 % – прагнуть підтримки легального українського бізнесу;
• 56 % – виступають за рівні умови для всіх продавців;
• 52 % – сподіваються на зменшення «сірого» імпорту;
• 51 % – підтримують наближення правил до практики ЄС.

Головні очікування від нової системи покупок:

• 37 % – простота та зрозумілість правил;
• 28 % – відсутність ручних доплат;
• 27 % – відсутність прихованих платежів.

Зустріч завершилася одностайною підтримкою реформ з боку всіх стейкхолдерів. Учасники констатували, що запропоновані зміни є безальтернативними для зміцнення фінансової стійкості держави під час війни, захисту легального ринку від сірого імпорту та подальшої інтеграції України до європейського економічного простору.

Контекст

Щодо міжнародних посилок

Ключові положення нової системи:

• Оподаткування з 0 євро: ПДВ запроваджуватиметься на імпортовані товари, придбані через електронні інтерфейси, починаючи з 0 євро.
• Відповідальність маркетплейсів: обов’язок нараховувати та сплачувати ПДВ покладатиметься на маркетплейс (електронний інтерфейс), а не на покупця. Якщо маркетплейс – нерезидент, він має призначити представника в Україні, який відповідатиме за розрахунки з бюджетом.
• Непомітність для покупця: ПДВ (20 %) буде автоматично включено у ціну товару на платформі. Процес отримання посилки не зміниться.
• Підакцизні товари: нові правила дистанційного продажу на алкоголь та тютюн не поширюватимуться.
• Збереження некомерційних лімітів. Не оподатковуватимуться:
  • посилки «від громадянина до громадянина», незалежно від того, що це за товар (крім заборонених до пересилання), вартістю до 45 євро (за умови некомерційного характеру);
  • товари у несупроводжуваному багажі до 150 євро (особисті речі або товари, які людина переправляє через митний кордон окремо від себе, тобто без особистої присутності поруч із вантажем).
• Підтримка оборони: розширено пільги зі сплати ПДВ на БПЛА з озброєнням (на сьогодні пільга діє виключно на безпілотні літальні системи без озброєння).

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 6 травня рекомендував до прийняття пакет законопроєктів, які передбачають зниження ліміту безподаткових пересилок.

Окрім того, провідні українські бізнес-об’єднання та Європейська Бізнес Асоціація публічно звернулась до народних депутатів України із закликом скасувати пільгове оподаткування посилок.

Ухвалення цих законопроєктів є структурним маяком Меморандуму з МВФ від 13 лютого 2026 року. Очікується, що реформа принесе близько 10 млрд грн щороку на потреби сектору безпеки та оборони.

Нові правила набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року, за окремим рішенням Уряду про готовність ІТ-компоненту митних органів і маркетплейсів та написання відповідних підзаконних актів.

Щодо цифрових платформ

Також Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти в цілому законопроєкт № 15111-д.

Законопроєкт поширюється на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги та активно працюють на українському ринку, зокрема, сервіси таксі, доставку, оренду житла, маркетплейси, продаж товарів та інші платформи. Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з правом ЄС, виведення доходів з «тіні» та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.

Законопроєкт встановлює єдиний податковий платіж у розмірі 10 % ПДФО, який сплачується оператором платформи як податковим агентом. Надходження від цього платежу розподілятимуться в пропорції 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету, а додатковий військовий збір із таких доходів не сплачуватиметься.

Для порівняння, за чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить 18 % ПДФО + 5 % військового збору, тобто разом 23 %.

Також проєкт закону передбачає важливі спрощення, зокрема, неоподатковуваний поріг до 2 000 євро на рік для операцій з продажу товарів через цифрові платформи, при цьому кількість таких продажів не обмежується.

Фізичні особи не будуть зобов’язані подавати податкові декларації про доходи, отримані через платформи, – всі розрахунки та відповідне перерахування здійснюватиме оператор платформи.

Переваги нового регулювання

Для суспільства: підвищення довіри до податкової системи завдяки відповідності міжнародним стандартам.

Для бізнесу і платників податків: зменшення ризиків щодо податкового контролю (перевірок) з боку податкових органів для користувачів і операторів платформ.

Для держави: посилення боротьби з тіньовою економікою через підвищення рівня прозорості розрахунків в цифровій економіці.

Цей законопроєкт є частиною пакету структурних реформ відповідно до програми співпраці з МВФ та виконує вимоги Директиви ЄС DAC 7 і Модельних правил ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ.

Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують такий підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови. Норми міжнародного автоматичного обміну інформацією почнуть застосовуватись після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.

Мінфін