Частиною 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Оподаткування доходів, отриманих фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.
Пунктом 177.4 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособи-підприємця від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Зокрема, норми пп. 177.4.4 ПКУ відносять до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Статтею 1 Закону від 18.11.2021 № 1909-IX «Про страхування» визначено, що страхування це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 999 ЦКУ, законом може бути встановлено обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування).
Обов’язкові види страхування відповідальності регламентуються, зокрема, такими нормативно-правовими актами, як: Закон від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закон від 06.04.2000 № 1644-III «Про перевезення небезпечних вантажів», та Закон від 23.12.2004 № 2288-IV «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення».
Отже, враховуючи сутність різних видів обов’язкового страхування, вони можуть бути як пов’язані, так і не пов’язані із господарською діяльністю.
Таким чином, фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування мають право відносити до складу витрат витрати на обов’язкове страхування (страхових платежів, страхових внесків, страхових премій) за умови, що таке страхування пов’язане із веденням господарської діяльності (прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).
Страхування є таким, що пов’язане із господарською діяльністю фізособи-підприємця, зокрема, у випадках, якщо:
ЗІР, категорія 104.05