Звільнення за згодою сторін – правильно оформлюємо
Ттрудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю. Загальні підстави звільнення працівників передбачені статтею 36 Кодексу законів про працю України.
Однією з підстав звільнення є угода сторін (пункт 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України), коли сторони трудових відносин, а саме роботодавець і працівник дійшли згоди щодо звільнення. Ініціатором припинення трудового договору за цією підставою може бути як працівник, так і роботодавець.
Так, ініціювати звільнення може працівник шляхом подання роботодавцеві відповідної заяви, або ж роботодавець через направлення працівникові повідомлення про запропоноване звільнення за угодою сторін. Однак, законодавство не передбачає обов’язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), а тому ініціатива щодо звільнення може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно. Оформлення письмової заяви працівника або повідомлення роботодавця не є обов’язковим.
Тобто, головною умовою звільнення з роботи за угодою сторін є домовленість між працівником і роботодавцем, яка зафіксована відповідними документами.
У наказі про звільнення за згодою сторін зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, дата звільнення, про яку домовлялися сторони. Працівник фіксує свою згоду шляхом поставлення свого підпису під час ознайомлення з наказом. Однак, найбільш ефективним є фіксування спільної згоди сторін у окремій письмовій угоді про припинення трудового договору.
lviv.dsp.gov.ua
Коментарі до матеріалу