Наслідки порушення строків розрахунку під час звільнення

Відомо, що в день звільнення із працівником має бути проведено остаточний розрахунок, що передбачає виплату йому всіх належних від підприємства сум. Усі про це знають, але інколи припускаються порушень. Хтось – свідомо, маючи на меті «зекономити», хтось – не свідомо, виправдовуючись тим, що працівник у цей день не працював або не встигли отримати кошти для розрахунку тощо. Про строки розрахунків під час звільнення та наслідки їх порушень читайте далі.

Статтею 116 КЗпП передбачено, що в разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, що належать працівникові в разі звільнення, роботодавець повинен письмово повідомити його перед їх виплатою.

Якщо виник спір щодо їх розміру, роботодавець у будь-якому разі повинен виплатити у строк, зазначений у ст. 116 КЗпП, неоспорювану суму.

Статтею 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у зазначені строки за відсутності спору щодо їх розміру підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити передбачене у ст. 117 КЗпП відшкодування, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Стаття 117 КЗпП, установлюючи відповідальність за затримку розрахунку під час звільнення, не ставить виплату середнього заробітку в залежність від того, просить про це працівник чи порушення виявлено в ході перевірки Держпраці. Норма ст. 117 КЗпП є імперативною («повинні виплатити»). Як тільки підприємство виявило, що воно затримало розрахунок, воно має самостійно виплатити й середній заробіток за дні затримки.