Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу (далі – ЦК).
Так, згідно із ст. 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
При цьому юридична особа ліквідується на основі відповідного рішення.
Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи (ч. 2 ст. 110 ЦК).
Таким чином, з дати прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи всі обов’язки керівника юридичної особи переходять до ліквідаційної комісії (ліквідатора).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
При цьому відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства (ч. 9 ст. 8 Закону № 996).
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (ч. 3 ст. 13 Закону № 996).
У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після затвердження (ч. 5 ст. 14 Закону № 996).
До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (ч. 10 ст. 111 ЦК).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу (далі – ПК) (п. 1.1 ПК).
Так, відповідно до п. 36.1 ПК податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК, законами з питань митної справи.
Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ПК).
Підставою для припинення податкового обов’язку є, зокрема, ліквідація юридичної особи (пп. 37.3.1 ПК).
Відповідно до п. 49.2 ПК платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПК звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Таким чином, до зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.
За неподання або подання платником податків податкової звітності з порушенням строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених п. 120.1 ПК.
У разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПК, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених ст. 124 ПК.
Згідно з п. 124.1 ПК якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
З огляду на викладене, ПК не передбачено виключень щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності та/або несвоєчасну сплату податків у період ліквідаційної процедури. Тобто, за несвоєчасне подання звітності та/або несвоєчасну сплату податків ліквідатором у період ліквідаційної процедури до юридичної особи, яка припиняє діяльність, застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірах, встановлених п. 120.1 та/або 124.1 ПК.
ЗІР, категорія 132.01
Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm