Купуємо товари у фізособи - єдиноподатника ІІ групи: чи будуть різниці

Різниця для колишніх єдинників
Різниці для всіх платників податків

Юридична особа має право укласти договір із контрагентом, якщо такий договір відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Коли фізична особа - підприємець - платник єдиного податку ІІ групи продає товари юридичним особам, такі операції обліковують згідно з правилами бухгалтерського обліку. Податковий кодекс України не передбачає коригувань фінансового результату до оподаткування у разі купівлі товарів у фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку ІІ групи.
 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 09.07.2018 р. № 3006/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкових наслідків для юридичної особи, яка знаходиться на загальній системі оподаткування у разі купівлі товарів у фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Главою 1 розділу XIV Кодексу регулюється механізм застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність із надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи може здійснювати діяльність з продажу товарів юридичним особам, незалежно від системи оподаткування такої юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV (далі - ГКУ), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (п. 1 ст. 43 ГКУ).

Таким чином, юридична особа має право укласти договір з контрагентом, якщо такий договір відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування, у разі купівлі товарів у фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи.
Отже, вищезазначені операції обліковується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, з питання відображення в бухгалтерському обліку страхової компанії операцій з купівлі товарів у фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.