Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Особливості врахування витрат, не пов’язаних із господарською діяльністю

Роз’яснення
13.08.2025

Чи враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток витрати, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, але не пов’язані з господарською діяльністю платника?

Згідно з абзацом першим пп. 134.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БO або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК.

При цьому абзацом восьмим пп. 134.1.1 ПК установлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 ПК), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПК. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 ПК), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПК, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 ПК.

Відповідно до ст. 4 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

НП(С)БO 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БO 16).

Пунктом 7 НП(С)БO 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БO 16).

При цьому, п. 9 НП(С)БO 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БO 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до НП(С)БО.

Отже, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з НП(С)БО або МСФЗ.

При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.

Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.

Так, відповідно до пп. 138.3.2 ПК не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

  • витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Крім того, відповідно до п. 138.1 ПК фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
  • на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Згідно з п. 138.2 ПК фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Крім того, у разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 ПК.

Згідно з пп. 14.1.231 ПК розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

  • головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  • у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПК, у тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ПК, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПК.

Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами пп. 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 ПК.

Крім того, ПК передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту обкладення податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовій особі (у т. ч. службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами пп. 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 ПК.

ЗІР, категорія 102.12

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.10.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Прийнято новий закон щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану Оновлено Довідник умовних кодів товарів Аванс і зарплата: строки виплати ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 06.10.2025 Оновлено перелік кодів орга...
08.09.2025
Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін
Закон № 4536 вносить зміни, зокрема, до Податкового кодексу, Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ , Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ. Більшість норм Закону № 4536 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто з 1 жовтня 2025 року. Більше за темою: Квартальна об&...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
Нове
14.10.2025
Видача працівникові трудової книжки в день звільнення
Звільняється працівник: чи є особливості видання йому на руки трудової книжки та додаткових документів? Більше за темою: Електронна та паперова трудова книжка: що треба знати працівнику та роботодавцю Стаття 47 КЗпП зобов’язує роботодавця в день звільнення працівника видати йому копію наказу ...
14.10.2025
Тривалість робочого часу та відпочинку в умовах воєнного стану
Скільки тривають робочий час і відпочинок? Чи є особливості їх впровадження в умовах воєнного стану? Більше за темою: Норми тривалості робочого часу – 2025 Чи можна у воєнний період збільшити тривалість робочого часу працівникам культури? Норми тривалості робочого часу та важливі події в жо...
14.10.2025
Чи потрібно мати КЕП при завантаженні скан-копій трудової книжки якщо є Дія.Підпис
Хотів оцифрувати трудову книжку на порталі Пенсійного фонду. Після того як увів усі необхідні дані, прикріпив скановані копії документів і натиснув «Підписати та відправити в ПФУ», з’являється вікно «Зчитування приватного ключа». Чому з’являється це повідомлення? ...
Кращі матеріали