Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Особливості врахування витрат, не пов’язаних із господарською діяльністю

Роз’яснення
13.08.2025

Чи враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток витрати, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, але не пов’язані з господарською діяльністю платника?

Згідно з абзацом першим пп. 134.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БO або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК.

При цьому абзацом восьмим пп. 134.1.1 ПК установлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 ПК), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПК. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 ПК), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПК, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 ПК.

Відповідно до ст. 4 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

НП(С)БO 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БO 16).

Пунктом 7 НП(С)БO 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БO 16).

При цьому, п. 9 НП(С)БO 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БO 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до НП(С)БО.

Отже, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з НП(С)БО або МСФЗ.

При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.

Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.

Так, відповідно до пп. 138.3.2 ПК не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

  • витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Крім того, відповідно до п. 138.1 ПК фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
  • на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Згідно з п. 138.2 ПК фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Крім того, у разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 ПК.

Згідно з пп. 14.1.231 ПК розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

  • головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  • у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПК, у тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ПК, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПК.

Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами пп. 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 ПК.

Крім того, ПК передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту обкладення податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовій особі (у т. ч. службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами пп. 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 ПК.

ЗІР, категорія 102.12

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
12.08.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 01.08.2025 Із 6 серпня ДПС змінює кваліфіковані сертифікати для підписання повідомлень: завантажте нові Кабмін пропонує зміни до Закону про бухоблік щодо запровадження звітності із сталого розв...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
21.05.2025
Критично важливі підприємства до 28 травня мають подати відповідні дані: лист Мінекономіки
Більше за темою: Перелік галузевих та регіональних нормативних актів, якими затверджено критерії визнання підприємств критично важливими в особливий період Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Мінекономіки в листі від 19.05.2025 № 27-11/37509-07 поінформу...
Нове
13.08.2025
Обов’язки роботодавця з охорони праці при дистанційній роботі
Використовуєте роботу дистанційних працівників? Тоді слід розробити Інструкцію з охорони праці! Більше за темою: Інструкція з охорони праці для працівників офісу Інструкція з охорони праці для студентів, що проходять виробничу практику Обов’язки роботодавця із забезпечення охорони праці прац...
13.08.2025
За яких умов працівники можуть оформити неоплачувані відпустки під час воєнного стану
Законодавство передбачає два основні види неоплачуваних відпусток: за згодою сторін або в обов’язковому порядку. Кожен вид має свої особливості, зокрема, умови оформлення, тривалість і порядок припинення. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Заміна відпустки грошовою компенсацією: коли та ...
13.08.2025
Як дистанційного працівника ознайомити з наказами
Працівники виконують роботу віддалено. Що робити працедавцю для їхнього ознайомлення з документами підприємства?  Більше за темою: Дистанційна та надомна робота: чи є право на трудові пільги? Що має зробити роботодавець у разі переведення з дистанційного режиму на офісний або навпаки? Вимоги ...
Кращі матеріали