Визначення загального МПЗ для новоствореної фізособи-підприємця за сільськогосподарські земельні ділянки

Як новостворена фізособа-підприємець, яка з дня її державної реєстрації в середині звітного року є платником єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи, визначає загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь за податковий (звітний) рік, в якому сплачувався земельний податок, нарахований контролюючим органом, як фізособі, за такі земельні ділянки?

Головне управління ДПС у Житомирській області повідомляє, що згідно з пп. 14.1.114² Податкового кодексу (далі – ПК) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь, розрахована відповідно до ПК. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізособі, у тому числі фізособі-підприємцю, є загальним МПЗ.

Згідно з абзацами першим і п’ятим пп. 170.14.3 ПК визначення загального МПЗ фізособам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з ПДФО, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПК, до 1 липня року, наступного за звітним.

У разі держреєстрації платника податку фізособою-підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, які використовуються таким підприємцем для провадження госпдіяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 та ст. 297¹ ПК, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася держреєстрація фізособи-підприємця (абзац четвертий пп. 170.14.3 ПК).

Підпунктом 298.8.5 ПК визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізособи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася держреєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки ЄП, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками ЄП з дня держреєстрації.

Згідно з п. 297¹.1 ПК платники ЄП – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, а також голови сімейних фермерських господарств (далі – ФГ), у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного ФГ та використовуються таким сімейним ФГ, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником ЄП податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь, та визначених, зокрема, відповідно до п. 297¹.5 ПК витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься відповідно до абзацу шостого п. 297¹.5 ПК земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).

Слід зазначити, що платники ЄП звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками ЄП четвертої групи для ведення сільгосптоваровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ПК).

Нарахування фізособам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у т. ч. право на яку фізособа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПК, до 1 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ПК).

Форма податкової декларації платника ЄП четвертої групи затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 (далі – декларація).

Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку 3 до декларації, який є її невід’ємною частиною.

Відповідно до формул, наведених у ст. 38¹ «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПК, згідно з приміткою 4 до додатка 3 у графі 8 «Кількість календарних місяців» додатка 3 для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, відображається показник щодо кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) платника єдиного податку четвертої групи.

Отже, новостворена фізособа-підприємець, яка з дня її держреєстрації в середині звітного року є платником ЄП четвертої групи, повинна самостійно визначити загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, які використовуються нею для провадження госпдіяльності за такий податковий (звітний) рік, з урахуванням приміток до додатка 3 до декларації, за період з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася її держреєстрація, по 31 грудня (включно) звітного року (у гр. 8 «Кількість календарних місяців» додатка 3 до декларації зазначається кількість місяців у такому періоді).

Оскільки платник ЄП четвертої групи не є платником земельного податку за сільгоспугіддя, що використовуються ним для ведення ФГ, то до суми сплачених податків, зборів, платежів такого платника не включається сума сплаченого земельного податку, нарахованого контролюючим органом фізособі за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь.

Така сума сплаченого земельного податку буде врахована контролюючим органом в ППР, яке надсилається (вручається) фізособі (громадянину) до 1 липня року, наступного за звітним, разом з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з ПДФО за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, за період з 1 січня звітного року по останній день місяця (включно), в якому фізособа зареєструвалася фізособою-підприємцем.

Головне управління ДПС у Житомирській області