Чи зобов’язані визначати кінцевого бенефіціарного власника громадські та благодійні організації

Більше за темою:

Відомості про бенефіціарів і структура власності: коли подавати

Чи можна співпрацювати з юрособою, бенефіціар якої перебуває на тимчасово окупованій території?

З метою забезпечення прозорості діяльності юридичних осіб та виконання міжнародних зобов’язань Україна встановила єдиний порядок визначення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ). Ця вимога поширюється, зокрема, на громадські об’єднання та благодійні організації, і спрямована на підвищення рівня фінансового контролю та довіри до неприбуткового сектору. 

Відповідно до Закону від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кожна юридична особа повинна мати інформацію про КБВ або його відсутність та структуру власності. КБВ – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. 

Структура власності, у свою чергу, є документально підтвердженою системою взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, що дає змогу встановити всіх КБВ, у тому числі відносини контролю між ними, або підтвердити їхню відсутність. 

Громадські об’єднання та благодійні організації, які мають статус юридичної особи, не належать до виключень, передбачених законодавством, і тому зобов’язані мати інформацію КБВ або обґрунтовувати його відсутність. Якщо вирішальне право контролю, користування чи розпорядження майном та коштами належить лише органам управління, а не окремим фізичним особам, організація може вважати, що КБВ відсутній. У такому випадку необхідно повідомити державного реєстратора про відсутність КБВ та надати відповідне обґрунтування. 

Відомості про КБВ та структуру власності подаються у таких випадках: під час державної реєстрації новоствореної організації; протягом 30 робочих днів з моменту виникнення змін; протягом 3 робочих днів у разі виявлення неточностей чи помилок у раніше поданих даних; протягом 6 місяців після набрання чинності новим положенням про форму та зміст структури власності, але не раніше ніж через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану. 

У період дії воєнного стану організації мають право не подавати відомості про КБВ та структуру власності. Водночас після його припинення або скасування вони зобов’язані подати відповідну інформацію протягом трьох місяців за весь період неподання. Що означає: за порушення зобов’язань щодо оновлення відомостей про КБВ (тобто за несвоєчасну подачу відомостей про КБВ) санкції під час воєнного стану застосовуватись не будуть. 

Визначення та належне документування інформації про КБВ є важливим елементом забезпечення прозорості та відповідності діяльності громадських і благодійних організацій вимогам законодавства. Виконання цих норм сприяє зміцненню довіри суспільства та міжнародних партнерів до українського громадянського сектору, а також формує належні умови для його сталого розвитку. 

Мін’юст