Про включення до оподатковуваного доходу єдинника суми відшкодування за пошкоджений товар – роз’яснення ДПС

ДПС у листі від 10.09.2024 № 5290/К/99-00-24-03-03-09 надала відповідь платнику податків щодо окремих норм податкового законодавства, а саме: про включення до оподатковуваного доходу єдинника третьої групи суми відшкодування перевізником за пошкоджений товар.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 10.09.2024 № 5290/К/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393), розглянула <...> звернення <...> щодо окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини першої ст. 226 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, – зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

При цьому згідно із частиною першою ст. 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема фізичні особи підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відносини у сфері страхування регулює Закон України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування», зі змінами (далі – Закон № 1909).

Пунктом 69 частини першої ст. 1 Закону № 1909 визначено, що страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Частиною першою ст. 979 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що договір страхування укладається відповідно до ЦКУ, Закону № 1909, інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 980 ЦКУ предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об’єктом страхування можуть бути: життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Частиною першою ст. 90 Закону № 1909 визначено, що сторонами договору страхування є страховик та страхувальник.

Страховик – фінансова установа або філія страховика – нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України (п. 66 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Страхувальник – особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Страхова виплата (страхове відшкодування) грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Таким чином, до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не включається страхове відшкодування, визначене відповідно до Закону № 1909.

Разом з тим страховим відшкодуванням не вважається відшкодування вартості товару, яке здійснюється на користь фізичної особи підприємця платника єдиного податку третьої групи на підставі претензії.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Враховуючи викладене, у разі якщо перевізником здійснюється на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи (власника товару) відшкодування вартості втраченого (пошкодженого) товару при перевезенні, то сума такого відшкодування може бути включена до доходу платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

У разі незгоди з наданою відповіддю Ви можете оскаржити її в порядку, визначеному ст. 16 Закону № 393.

В. о. заступника Голови
Євгеній СОКУР

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm