Невиконання обов’язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків платника податків – судове рішення

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до платника за порушення строку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу застосовано штраф у розмірі 10 % за платежем «рентна плата за користування надрами для видобування природного газу» в сумі 1 565 772,67 грн. 

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, внаслідок невиконання позивачем податкового зобов’язання зі сплати  податкового зобов’язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу утворилась податкова заборгованість. 

За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник. Із загальних положень ст. 38 Податкового кодексу також випливає, що належним виконанням податкового зобов’язання є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань. Таким чином, Верховним судом наголошено: звільнення платника від відповідальності за порушення строків погашення податкового зобов`язання не свідчить про звільнення від обов`язку виконати податкове зобов`язання. 

Крім того, Верховний Суд звернув увагу і на положення ст. 30 Закону від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідно до яких переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Наведена норма також свідчить про те, що належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок. 

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини із банком, цей банк у даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Позивач був вільний у виборі відповідного контрагенту (банку) для здійснення зберігання та переказів його коштів, тому невиконання своїх обов`язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу. 

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог. 

Отже, Верховним Судом засвідчено, що висновки судів попередніх інстанцій про безпідставне прийняття контролюючим органом спірного рішення є помилковими. 

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 826/6809/18 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. 

ДПС

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm