Хто має право на спадок, якщо спадкоємці відсутні

Більше за темою:

Помер підприємець: що робити працівникам і спадкоємцям?

Один із спадкоємців земельної ділянки не отримав свідоцтво про право на спадщину: як сплачувати орендну плату?

Процедура спадкування регулюється нормами чинного законодавства і має чітко визначений порядок. Вона охоплює підстави для набуття спадщини, умови, строки її прийняття, а також наслідки у випадку її неприйняття.

На практиці трапляються ситуації, коли заповіт відсутній, немає спадкоємців за законом, або ж вони відмовилися від прийняття спадщини. У такому разі спадщину визнають відумерлою та передають у власність територіальній громаді.

Як саме відбувається визнання спадщини відумерлою та її подальша передача у власність громади, чи можуть бути задоволені вимоги кредиторів у цьому випадку, розглянемо у нашому матеріалі.

Відповідно до ст. 1216–1217 Цивільного кодексу (далі – ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Здійснюється воно за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261–1265 ЦК.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК (ст. 1223, 1258 ЦК).

Відповідно до ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (ст. 1270 ЦК).

У разі якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК).

Підстави для визнання спадщини відумерлою

Не всі спадкові справи завершуються прийняттям спадщини. Якщо спадкоємці відсутні або відмовилися від прийняття спадщини, її за рішенням суду визнають відумерлою.

Перелік осіб, які можуть подати заяву до суду про визнання спадщини відумерлою, визначений ст. 1277 ЦК. Так, заяву можуть подати:

• орган місцевого самоврядування. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно;

• кредитор спадкодавця, власники або користувачі суміжних земельних ділянок. Заяву про визнання спадщини відумерлою може також подати кредитор спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення – власники або користувачі суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов’язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1283 ЦК.

Строк подання заяви

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (ст. 1277 ЦК).

Кому переходить у власність відумерла спадщина?

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (ст. 1277 ЦК).

Куди подати заяву та що вона має містити?

Згідно зі ст. 334 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття (ст. 335 ЦПК).

Право спадкоємця на майно, що перейшло громаді

Відповідно до ст. 1280 ЦК, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Мін’юст