Конфлікт інтересів: як встановити та які наслідки

Більше за темою:

Контракт з керівником підприємства після втрати чинності ГКУ: чи можна укладати

Керівник, директор, начальник: як правильно назвати посаду

Уявіть ситуацію: керівник підписує наказ про преміювання свого родича, депутат голосує за рішення, яке стосується його бізнесу, а посадовець бере участь у розгляді питання, де має особисту зацікавленість. На перший погляд – звичайні робочі дії. Проте саме такі обставини можуть перетворитися на конфлікт інтересів із серйозними правовими наслідками.

Потенційний чи реальний: у чому різниця?

Закон розрізняє два види конфлікту інтересів:

• потенційний конфлікт інтересів виникає тоді, коли особа має приватний інтерес і водночас може реалізовувати свої службові або представницькі повноваження;
• реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли приватний інтерес уже вступив у суперечність із службовими повноваженнями під час прийняття рішень або вчинення дій.

Важливо розуміти: для встановлення конфлікту інтересів оцінюють не результат рішення, а сам факт впливу приватного інтересу на об’єктивність та неупередженість особи.

Що може призвести до конфлікту інтересів?

Найпоширенішими підставами є:

• сімейні та родинні зв’язки;
• дружні стосунки;
• прийняття рішень щодо самого себе;
• участь у громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Водночас перелік таких обставин не є вичерпним. Конфлікт інтересів може виникнути практично в будь-якій ситуації, де особисті інтереси перетинаються зі службовими обов’язками.

Чотири головні обов’язки посадовця

Якщо виникає конфлікт інтересів, особа повинна:

• не допускати його виникнення;
• повідомляти про наявність реального або потенційного конфлікту;
• не приймати рішень та не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів;
• вживати заходів для його врегулювання.

Саме своєчасне повідомлення часто стає вирішальним фактором, який допомагає уникнути відповідальності.

Як діяти, якщо конфлікт уже виник?

Якщо особа не є членом колегіального органу, вона повинна повідомити безпосереднього керівника або орган, уповноважений вирішувати питання її служби. Після цього керівник протягом двох днів має визначити спосіб врегулювання ситуації.

Серед можливих заходів:

• усунення від виконання певних завдань;
• обмеження доступу до інформації;
• перегляд службових повноважень;
• зовнішній контроль;
• переведення на іншу посаду;
• звільнення.

Кого можуть звільнити?

Цікавий нюанс: заходи врегулювання застосовуються лише до особи, у якої виник конфлікт інтересів.

Наприклад, якщо директор підприємства безпосередньо керує роботою своєї дружини, конфлікт інтересів виникає саме у директора. Тому за потреби заходи впливу можуть застосовуватися до нього, а не до підлеглої працівниці.

Особливості для депутатів та членів колегіальних органів

Особа зобов’язана публічно повідомити про конфлікт інтересів до початку розгляду відповідного питання та не брати участі у голосуванні.

Проте закон передбачає виняток: якщо відсутність такої особи призведе до втрати повноважності колегіального органу, вона може брати участь у голосуванні після публічного оголошення про конфлікт інтересів, що обов’язково фіксується у протоколі засідання.

Головний висновок

Конфлікт інтересів не завжди означає порушення закону. Порушення починається тоді, коли особа приховує його існування або приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Саме тому найкращий спосіб захистити себе – вчасно виявити приватний інтерес, повідомити про нього та обрати законний механізм врегулювання.

Адже прозорість у прийнятті рішень – це не лише вимога законодавства, а й основа довіри до влади та місцевого самоврядування.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради