Комітент і дата виникнення ПДВ при імпорті

Більше за темою:

Як єдиннику-комітенту визначити суму оподатковуваного доходу?

На яку дату у комітента визначаються податкові зобов’язання та податковий кредит при здійсненні операцій з імпорту товарів за договором комісії, якщо сплата ПДВ при розмитненні імпортованих товарів здійснюється безпосередньо з розрахункового рахунку комісіонера?

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦКУ).

Згідно з пп. «в» п. 185.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 198.2 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ.

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ (п. 198.6 ПКУ).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑Накл), обчислену за формулою, встановленою п. 200¹.3 ПКУ та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑Митн – загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із ст. 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ∑Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015 (п. 9 Порядку № 569).

Таким чином, незалежно від того, хто фактично сплачує ПДВ – комісіонер чи комітент:

• податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату подання митної декларації для митного оформлення товарів;
• право на податковий кредит на дату сплати ПДВ при митному оформленні, яка підтверджена митною декларацією.

ЗІР, категорія 101.10