Камеральна перевірка: п’ять найчастіших запитань від платників

Більше за темою:

Камеральна перевірка: чи можуть донарахувати ПДВ?

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Про це нагадала заступник начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Ольга Прокопенко.

А також, вона зазначила, що з боку платників достатньо часто звучать запитання стосовно таких перевірок та надала відповіді на найбільш поширені.

1. Чим камеральна перевірка відрізняється від інших? Чи приїжджають податківці на підприємство під час її проведення?

Згідно з податковим законодавством камеральні перевірки – це ті, котрі проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних податкової служби.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

2. Чи має платник погодитись на проведення перевірки стосовно нього?

Згода платника податків та його присутність під час такої перевірки не обов’язкова. Крім того, для її проведення податковому координатору не потрібні будь-які спеціальні рішення керівника органу або направлення.

3. Що саме перевіряється під час камералки?

Предметом камеральної перевірки є:

• своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
• своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
• своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
• повнота нарахування та своєчасність сплати ПДФО та ЄСВ;
• своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів;
• своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу;
• своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників;
• своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу;
• своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44¹.3, пп. 6–8 пп. 73.3.1 ПКУ;
• своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

4. В які строки може проводитись перевірка декларацій?

Перевірка податкових декларацій або уточнюючих розрахунків (відповідно до ст 76 ПКУ) може здійснюватися лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а у разі несвоєчасного подання звітності – 30 календарних днів за днем їх фактичного подання; камеральна перевірка з інших питань здійснюється з урахуванням строків давності.

В разі встановлення порушень у податковій звітності складається Акт перевірки у двох примірниках, який підписується посадовими особами та реєструється у контролюючому органі. Після цього він вручається або надсилається платнику податків протягом трьох робочих днів.

5. Як бути платникові, коли він не згоден з результатами?

Якщо висновки перевірки платник не вважає правильними, він має право (відповідно до ст. 86 ПКУ) подати свої заперечення до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту – вони будуть розглянуті протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень.

Коли платник податків хоче брати участь у розгляді його заперечень, він має зазначити про це в запереченні або в листі про надання додаткових документів у Порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ. В такому разі контролюючий орган зобов’язаний повідомити платникові про місце і час проведення розгляду заперечень у відповідності до вимог ст. 58 ПКУ.

Заперечення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки, та результати розгляду заперечень обов’язково враховуються під час винесення податкового повідомлення-рішення.

«Підсумовуючи, хотіла б звернутись до кожного з платників. Шановні друзі, пам’ятайте: ваш податковий координатор завжди поруч! Ми готові відповісти на всі запитання та допомогти в будь-якій ситуації. Складаючи податкову звітність, ви завжди можете розраховувати на наші доброзичливість та професійність!», – зазначила Ольга Прокопенко.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП