Які витрати фінансує ФСС з ТВП при настанні страхового випадку

ФСС з ТВП у листі від 22.03.2017 р. № 56-01-3 зазначив, що обов'язки із забезпечення відповідних оздоровчих заходів працівникам  відповідно до вимог чинного законодавства покладено на роботодавців.

Зокрема, статтею 17 Закону №2694 передбачено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Відповідно до статті 42 Закону №1105 Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення).

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування. У разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Організація санаторно-курортного лікування інвалідів, які перебувають на обліку в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, проводиться відповідно до вимог Положення №49.

Механізм організації цілеспрямованого, своєчасного та ефективного лікування потерпілих виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами визначається Положенням №18.

Згідно з цим Положення, лікування потерпілих здійснюється за прямими наслідками страхового випадку виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами.

Порядок забезпечення додатковим харчуванням потерпілих виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами визначається Положенням №42.

Відповідно до цього Положення, додаткове харчування призначається потерпілим за прямими наслідками ушкодження здоров'я в результаті нещасних випадків (травм) на виробництві або професійних захворювань з метою забезпечення підвищеної потреби організму потерпілого у харчових речовинах, попередження виникнення недостатності незамінних харчових речовин, використання лікувально-профілактичних властивостей окремих харчових продуктів, які попереджують прогресування деяких професійних захворювань та наслідків нещасних випадків на виробництві, на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікуючий лікар та затверджує МСЕК.