Які документи необхідні неприбутковій організації для оформлення втрати (знищення) гуманітарної допомоги від нерезидента внаслідок збройної агресії

Більше за темою:

Увезення та передання автомобіля як гуманітарної допомоги для потреб фронту

Які документи необхідні для оформлення втрати (знищення) гуманітарної допомоги, отриманої від нерезидента, що перебуває на балансі неприбуткової організації, внаслідок збройної агресії Російської Федерації (фіксація пошкоджень, довідка від ДСНС, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тощо)?

Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються ст. 11 Закону від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).

До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2025 № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»).

Тож питання порядку визнання допомоги гуманітарною та проведення операцій із нею належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.

Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (абзац перший ч. 2 ст. 6 Закону № 996).

Зокрема, з питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами (організаціями) знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Мінфіном надано роз’яснення у листі від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, який розміщено на сайті ДПС за посиланням.

Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (ч. 1 ст. 10 Закону № 996).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419), та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Як встановлено п. 4 розд. IV Положення № 879, виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

• нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;
• нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 326 (в редакції постанови КМУ від 22.07.2022 № 951).

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 № 473.

Частиною 2 ст. 14¹ Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 14¹ Закону № 671 Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Зважаючи на зазначене, в загальному порядку відображення у бухгалтерському обліку неприбуткової організації втрат від псування або знищення майна (у т. ч. у вигляді гуманітарної допомоги), що перебуває на балансі такої організації, повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації, та інших підтверджуючих документів, у тому числі за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

При цьому питання визначення необхідного переліку документів, що підтверджують факт втрати (знищення) майна у вигляді гуманітарної допомоги належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності та Мінфіну.

ЗІР, категорія 102.04