Як стягується моральна шкода

Більше за темою:

Стягнення матеріальної шкоди із працівника через суд

Кожен громадянин має право на захист не лише своїх майнових інтересів, а й душевного спокою та гідності. Українське законодавство передбачає механізм компенсації за страждання, спричинені порушенням прав людини, – відшкодування моральної шкоди. Міністерство юстиції України роз’яснює, як працює цей механізм.

Що таке моральна шкода

Моральна шкода – це негативні переживання особи, що виникли внаслідок неправомірних дій або бездіяльності інших осіб, які можуть полягати як у фізичних, так і у психічних стражданнях. Найчастіше моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

• душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
• душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
• приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи;
• порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя.

Це не вичерпний перелік, а лише найбільш можливі варіанти прояву моральної шкоди.

Правова база

Питання відшкодування моральної шкоди регулюються Конституцією України (ст. 32, 56, 62) та Цивільним кодексом України (зокрема, ст. 23, 1167, 1168) (далі – ЦКУ). Важливе значення для правозастосування мають також постанова Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та інша актуальна практика Верховного Суду.

Основним міжнародним документом, крізь призму якого суди застосовують національне законодавство, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Це пов’язано з тим, що майже в кожному рішенні Європейського суду з прав людини, в якому держава-учасниця визнається порушником Конвенції, є тлумачення поняття відшкодування моральної шкоди (справедлива сатисфакція).

Коли призначається відшкодування

Для того, щоб суд прийняв рішення про компенсацію, необхідно довести наявність чотирьох елементів:

1. Наявність самої шкоди (докази страждань чи втрат).
2. Протиправна поведінка того, хто завдав шкоди.
3. Причинний зв&;язок між протиправною поведінкою та шкодою.
4. Вина заподіювача (за винятком випадків, передбачених законом, коли шкода відшкодовується незалежно від вини, наприклад, при каліцтві джерелом підвищеної небезпеки).

Як визначається розмір компенсації

Моральна шкода як правило відшкодовується у грошовій формі, незалежно від майнової й не пов’язана з її розміром. Її грошова форма не має чітко визначених розмірів.

Стаття 23 ЦКУ передбачає, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд оцінює характер і глибину пережитих особою страждань, зокрема з урахуванням таких обставин:

• характер правопорушення та спосіб, у який воно вплинуло на особу;
• глибина фізичних і душевних страждань, яких зазнала потерпіла особа;
• погіршення її життєвих можливостей або умов життя;
• позбавлення можливості реалізовувати свої здібності, плани чи життєві наміри;
• інші істотні обставини, що вплинули на інтенсивність і тривалість пережитих страждань.

Задовольнити інтереси постраждалої сторони можна переважно шляхом грошової компенсації, а в окремих випадках – в інший спосіб, передбачений законом. При визначенні розміру відшкодування закон зобов’язує дотримуватися вимог розумності та справедливості.

Перелік документів, необхідних для підтвердження моральної шкоди

Щоб обґрунтувати позовну заяву, позивачу необхідно надати докази, які підтверджують факт страждань та їхній причинно-наслідковий зв&;язок із діями відповідача. До таких доказів відносяться:

1. Медичні документи:

• довідки від лікарів, виписки з історії хвороби (епікризи);
• рецепти на заспокійливі або інші ліки, необхідні для подолання стресу чи болю;
• висновок судово-медичної експертизи (якщо було завдано фізичної шкоди);
• висновок про психологічний стан постраждалої людини після інциденту та експертний висновок психолога.

2. Фінансові документи:

• чеки на придбання ліків;
• договори та квитанції про оплату послуг психолога, реабілітолога чи інших фахівців.

3. Свідчення про зміну способу життя:

• документи, що підтверджують неможливість продовжувати роботу (наприклад, листок непрацездатності);
• довідки про те, що особа була змушена припинити навчання, заняття спортом чи іншу громадську діяльність.

4. Показання свідків: письмові заяви або виклик до суду осіб, які можуть підтвердити зміни у поведінці, настрої чи стані здоров&;я постраждалого після правопорушення.

У справах про моральну шкоду діє правило «що більше доказів, то краще». Водночас суд оцінює докази у їх сукупності, і навіть за відсутності окремих документів може встановити факт моральної шкоди з огляду на обставини справи.

Відшкодування моральної шкоди є одним з механізмів захисту прав людини. Закон надає потерпілому можливість вимагати справедливого відшкодування за пережиті страждання. Успіх такого захисту залежить від чіткого обґрунтування позиції, належних доказів та своєчасності звернення до суду.

Мін’юст