Стягнення матеріальної шкоди із працівника через суд
У деяких випадках стягнути із працівника матеріальну шкоду на підставі наказу неможливо, зробити це можна тільки шляхом звернення до суду з позовною заявою. У консультації розповімо, до якого суду та в який строк роботодавцю слід звернутися для стягнення шкоди із працівника та як правильно скласти позов.
Порядок звернення до суду
Роботодавець звертається до суду для стягнення із працівника матеріальної шкоди, якщо:
- таке стягнення на підставі наказу неможливе, тому що розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника (ч. 3 ст. 136 КЗпП);
- був пропущений строк видання наказу про притягнення до матеріальної відповідальності винного працівника та про зміст суми шкоди з його зарплати;
- факт заподіяння матеріальної шкоди виявлено після звільнення працівника.
Позов необхідно подавати до місцевого загального суду за місцем проживання або знаходження працівника (ч. 1 ст. 23, ст. 27 ЦПК).
Справи, що виникають із трудових відносин, розглядаються судом у спрощеному порядку, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 274 ЦПК). З ініціативи однієї зі сторін може бути заявлене клопотання про повідомлення про розгляд справи. Суд може відмовити в задоволенні такого клопотання, якщо предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 прожиткових мінімумів (далі – ПМ), тобто 192 100 грн., а характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін (ч. 6 ст. 274 ЦПК).
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів із дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
|
Пам’ятайте, що строк позовної давності для таких позовів – один рік із дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ст. 233 КЗпП). |
Який розмір судового збору за подання позову про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником?
Роботодавець повинен сплатити судовий збір за подання позову про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником, у розмірі, визначеному пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 (див. табл. 1).
Таблиця 1
|
Платники судового збору |
Ставка судового збору |
|
Роботодавці: – юрособи |
1,5 % ціни позову, але не менше 1 ПМ* (1 921 грн.) і не більше 350 ПМ (672 350 грн.) |
|
– фізособи-підприємці |
1 % ціни позову, але не менше 0,4 ПМ* (768,40 грн.) і не більше 5 ПМ (9 605 грн.) |
* ПМ береться в розмірі, установленому на 1 січня року, у якому подається позов. Станом на 01.01.19 р. ПМ становить 1 921 грн. |
|
Зміст позовної заяви
У позові необхідно вказати таку інформацію (ч. 3 ст. 175 ЦПК):
- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
- повне найменування (для юросіб) або ім’я (П. І. Б. – для фізосіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання чи перебування (для фізосіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юрособи в ЄДРПОУ (для юросіб, зареєстрованих згідно із законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізосіб), при його наявності, або номер і серію паспорта для фізосіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти;
- ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, стягуваних або оспорюваних (тобто розмір матеріального шкоди, яку заподіяв співробітник);
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону та який позивач просить суд визначити в рішенні. Якщо позов подано до декількох відповідачів – зміст позовних вимог за кожним із них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- докази, що підтверджують зазначені обставини;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі вживали;
- перелік документів та інших доказів, доданих до заяви, а також докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (при наявності), інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв’язку з розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що він не подавав інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) із тим же предметом і з тих же підстав.
Позивач зобов’язаний подати до суду два примірники позову (див. зразок позову).
Зразок
|
До Дніпровського районного суду м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3 поштовий індекс: 02105 Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Марс» Відповідач: Петриченко Володимир Володимирович Ціна позову: 80 976 грн. 80 коп. Позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди,
|
Документи, додані до позовної заяви
До позовної заяви позивач повинен додати (ст. 177 ЦПК):
- квитанцію про сплату судового збору;
- усі наявні в нього докази (письмові або електронні), що підтверджують обставини, на яких засновані його позовні вимоги;
- клопотання про проведення експертизи, про витребування доказів (за необхідності);
- документ, який підтверджує повноваження представника позивача (якщо позов подає представник), наприклад, довіреність.
|
Зверніть увагу: копії всіх документів, які додаються до позову, подаються в одному примірнику, робити копії для відповідача (тобто працівника) не потрібно (ч. 2 ст. 177 ЦПК). |
Як роботодавець може довести заподіяну працівником матеріальну шкоду?
Як роз’яснює ВСУ (п. 23 Постанови № 14), при поданні позову про відшкодування матеріальної шкоди вам знадобляться відповідні докази. Це можуть бути:
- дані бухгалтерського обліку та інших документів про наявність і розмір прямої дійсної шкоди: матеріалів інвентаризації, актів ревізії та облікових документів, актів та інших документів про нестачу, пошкодження, втрату, знищення майна, висновку експертиз, довідки та інших документів про вартість майна, розмір зайво виплачених сум, а також про суми, витрачені на придбання, відновлення майна, задоволення претензій третіх осіб і т. п.;
- докази порушення працівником обов’язків за трудовим договором і наявність причинного зв’язку між його протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, час виявлення шкоди: пояснення працівника, акти та доповідні записки службових осіб, матеріали службових перевірок, вирок суду або постанова органу розслідування, наказ за результатами перевірки даного випадку, висновки компетентних органів або експертизи про допущені порушення та причини шкоди, документи про коло трудових обов’язків працівника;
- інші докази, що мають значення для визначення виду матеріальної відповідальності та сум, що підлягають стягненню: договір про повну індивідуальну або колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, довіреності та інші разові документи на отримання працівником під звіт матеріальних цінностей, дані про заподіяння працівником шкоди в нетверезому стані, розрахунок розподілу суми шкоди між членами бригади, довідки про тарифну ставку працівника при бригадній матеріальній відповідальності або його заробітку за два календарних місяці, що передують заявленню вимог про відшкодування шкоди, в інших випадках – довідки про склад сім’ї працівника, наявність у нього цінного майна (будинку, автомобіля і т. п.), підсобного господарства, інших доходів; дані про умови праці та зберігання матеріальних цінностей, доповідні записки працівника із цих питань.
Апеляційне та касаційне оскарження
Порядок подання та строки апеляційного та касаційного оскарження рішення суду подамо для наочності в табл. 2.
Таблиця 2
|
Вид скарги |
Підстави для подання |
Порядок подачння |
Строк подання |
Норма ЦПК |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Апеляційна |
Якщо суд першої інстанції не задовольнить вимоги роботодавця про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником, або задовольнить не в повному обсязі |
Подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції |
На рішення суду – протягом 30 днів, на ухвалу суду – протягом 15 днів із дня оголошення |
Ст. 351–356 |
|
Касаційна |
Якщо апеляція роботодавця не задоволена |
Направляється до Касаційного цивільного суду у складі ВСУ |
На судове рішення – протягом 30 днів із дня його оголошення |
Ст. 388–392 |
Набуття чинності судового рішення
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку його апеляційного оскарження, якщо скарга не була подана (ч. 1 ст. 273 ЦПК). Якщо рішення суду першої інстанції оскржувалося в апеляційному суді, то воно набуває чинності (ч. 2 ст. 273 ЦПК):
- після повернення апеляційної скарги;
- відмови у відкритті апеляційного провадження або його закриття;
- прийняття постанови судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду.
|
Слід знати! Постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій набувають чинності з дати їх прийняття (ст. 384, 419 ЦПК). |
Висновки
Строк позовної давності для подання позовів про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником, – один рік із дня виявлення такої шкоди. Позовна заява складається за правилами ЦПК і подається до місцевого загального суду. Справи, що виникають із трудових відносин, розглядаються судом у спрощеному порядку без повідомлення сторін, якщо жодною зі сторін справи не подано клопотання про повідомлення про розгляд справи.
До позовної заяви необхідно додати документи, що підтверджують:
- винність працівника (матеріали службового розслідування, службові записки і т. п.);
- розмір заподіяної шкоди (матеріали проведеної інвентаризації, розрахунок суми позову і т. п.);
- інші документи (наприклад, копії договорів про повну матеріальну відповідальність, первинні документи).
Коментарі до матеріалу