Як здійснюється міжнародний обмін податковою інформацією з іноземними органами

Більше аз темою:

Електронний документообіг: чи може підпис на документі бути пізніше дати складання

Електронний документообіг: узгодження із контрагентами

Яким чином та в яких випадках здійснюється міжнародний обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн відповідно до вимог наказу Мінфіну від 16.04.2022 № 118?

Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав затверджено наказом Мінфіну від 16.04.2022 № 118 (далі – Порядок № 118).

Порядок № 118 регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС і компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом від 17.12.2008 № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах», із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором України, що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях (далі – міжнародні договори) (п. 1 розд. І Порядку № 118).

Спеціальний запит – запит про надання податкової інформації стосовно конкретних осіб (фізичні особи; юридичні особи; об’єднання осіб, які визнані такими, що мають здатність здійснювати юридичні дії, але які не мають статусу юридичної особи; будь-які інші правові утворення будь-якого характеру та форми, незалежно від наявності правосуб’єктності, що володіють або управляють активами, включно з отримуваним від них доходом), групи осіб або операцій, яка є необхідною або може бути передбачувано важливою для виконання або застосування положень податкового законодавства держави, яка здійснює запит (абзац восьмий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Вихідний запит – це спеціальний запит, який надсилається ДПС компетентному органу іноземної держави (абзац четвертий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Вхідний запит – це спеціальний запит, який надійшов до ДПС від компетентного органу іноземної держави (абзац п’ятий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Ініціатор вихідного запиту – це структурний підрозділ ДПС та/або територіальний орган ДПС, у процесі виконання функціональних обов’язків якого виникла необхідність в отриманні інформації від компетентного органу іноземної держави (абзац сьомий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Головний виконавець спеціального запиту – це структурний підрозділ ДПС, який здійснює обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав відповідно до функціональних повноважень, визначених Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою КМУ від 06.03.2019 № 227 (абзац шостий п. 3 розд. І Порядку № 118).

ДПС здійснює підготовку та виконання спеціальних запитів лише за наявності міжнародних договорів (п. 6 розд. І Порядку № 118).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 118 вихідний запит може бути надіслано в межах проведення адміністративного розслідування, а запитувана інформація повинна бути передбачувано важливою в рамках такого розслідування.

Запитувана інформація є передбачувано важливою, якщо під час складання запиту ДПС вважає, що ґрунтуючись на фактах та обставинах, наведених в описі справи, існує обґрунтована ймовірність, що запитувана інформація є релевантною для визначення обов’язків одного чи кількох платників податків (ідентифікованих за іменем, найменуванням або за іншою ознакою) відповідно до податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, та що отримання запитуваної інформації є виправданим для адміністративного розслідування.

Факти та обставини, зазначені у вихідному запиті, повинні свідчити, що запитувана інформація допоможе визначити, чи порушив(-ли) платник(-и) податків норми законодавства України, у тому числі норми міжнародних договорів.

Виключно провадження платником податків – резидентом зовнішньоекономічної діяльності не може бути єдиною підставою для надсилання вихідного запиту.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 118 визначено, що вихідний запит складається у випадках, якщо:

• аналіз податкової звітності суб’єкта господарювання (філії, представництва) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування;
• факти свідчать, що необхідна інформація зберігається за межами України, і під час проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема в разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;
• є підстави вважати, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;
• платежі було здійснено резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, яка:
  • діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи – бенефіціарного власника доходу;
  • не декларує доходів та не подає фінансової звітності;
  • підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до національного законодавства такої іншої держави;
• встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;
• встановлено факти подання неповної або недостовірної інформації у податковій декларації;
• факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшого здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням;
• існує необхідність отримання інформації щодо контрольованих іноземних компаній;
• існує необхідність деталізації та/або ідентифікації даних конкретного платника податків, отриманих за результатом автоматичного обміну інформацією;
• в інших випадках, у яких для виконання або застосування положень законодавства України, у тому числі міжнародних договорів, ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних держав.

Обов’язкові реквізити, які повинен містити вихідний запит, визначені п. 5 розд. ІІ Порядку № 118.

Якщо вихідний запит стосується групи платників податків, яких не може бути ідентифіковано окремо, ДПС повинна надати у вихідному запиті щонайменше інформацію визначену п. 6 розд. ІІ Порядку № 118.

Форма вхідного запиту та перелік інформації, що може бути предметом цього запиту, регулюється із застосуванням положень національного законодавства запитуючої держави та міжнародними договорами, на підставі яких надіслано запит, з урахуванням двосторонніх домовленостей між ДПС та компетентним органом іноземної держави (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку № 118).

Згідно з абзацами третім-четвертим п. 5 розд. ІІІ Порядку № 118 якщо інше не зазначено в листі, вхідний запит виконується протягом 60 календарних днів із дня одержання листа.

Якщо під час виконання завдань, зазначених у листі, виникають ускладнення з одержанням необхідної інформації, строк виконання завдання може бути продовжено за умови подання відповідним структурним підрозділом ДПС та/або територіальним органом ДПС до головного виконавця спеціального запиту обґрунтованих пояснень ускладнень та пропозицій щодо додаткового строку, необхідного для виконання завдання.

Загальний строк виконання вхідного запиту не може перевищувати 3 місяців із дати одержання вхідного запиту головним виконавцем спеціального запиту (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 118).

Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 118 структурні підрозділи ДПС і територіальні органи ДПС вживають заходів для збору та забезпечення передання компетентним органам іноземних держав наявної в ДПС інформації з власної ініціативи без попереднього вхідного запиту на інформацію у таких випадках:

• наявні підстави вважати, що на території іншої держави податки не сплачено або сплачено не в повному обсязі;
• платник податків користується повним або частковим звільненням від оподаткування доходів на території України, що може призвести до збільшення суми податкових зобов’язань чи до оподаткування на території іншої держави;
• підприємницькі операції між платником податків України та платником податків іншої держави здійснюються через одну чи більше держав у такий спосіб, що це може призвести / призводить до зменшення суми податкових зобов’язань на території України та/або іншої держави;
• наявні підстави вважати, що суму податкових зобов’язань може бути зменшено внаслідок штучного переміщення прибутку між пов’язаними підприємствами, у тому числі в середині груп підприємств;
• інформація, надана ДПС компетентним органом іноземної держави, дозволила отримати інформацію, яка може бути корисною для визначення суми податкових зобов’язань на території такої іноземної держави;
• наявність іншої інформації, що може бути корисною компетентним органам іноземних держав.

ЗІР, категорія 135.05