Більше за темою:
Як обкладається в єдинника кредиторська заборгованість, списана після закінчення строку давності?
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), а також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 07.05.2015 за № 508/26953, далі – Інструкція № 449).
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Порядок сплати єдиного внеску реґламентовано нормами ст. 9 Закону № 2464. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (п. 12 ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 Закону № 2464).
Статтею 25 Закону № 2464 встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з п. 7 ст. 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Відповідні положення містяться і в Інструкції № 449.
Отже, у даній ситуації заборгованість фізособою-підприємцем за єдиним внеском списанню не підлягає і має бути погашеною платником.
ЗІР, категорія 201.08