Як обкладається в єдинника кредиторська заборгованість, списана після закінчення строку давності?

Оподаткування господарських операцій: практичні ситуації

Cписання кредиторської заборгованісті для платника єдиного податку

Підприємство сплачує єдиний податок (далі – ЄП) за ставкою 5 %. У жовтні 2019 року минає строк позовної давності за кредиторською заборгованістю (далі – КЗ) за раніше придбаний ним товар. Тому суму заборгованості вирішили списати з балансу. Чи потрібно включати суму списаної КЗ до бази обкладення ЄП?

Уважаємо, що не потрібно. Але в ДФС протилежна думка. Розглянемо ситуацію докладніше.

Отже, єдинник отримав товари (роботи, послуги), але не оплатив їх протягом строку позовної давності. При цьому в п. 292.3 ПК чітко сказано, що КЗ єдинника, списана після закінчення строку позовної давності, підлягає обкладенню ЄП, але тільки в єдинників – платників ПДВ. Тобто в тих, хто сплачує ЄП за ставкою 3 %. Виходить, що нашому єдиннику обкладати суму списаної кредиторки не потрібно.

Однак, незважаючи на цілком зрозумілу та чітку відповідь, яка випливає з п. 292.3 ПК, дана норма є проблемною при її застосуванні на практиці. Адже, на думку контролюючого органу, списана КЗ підпадає під ЄП не тільки в єдинників-«ПДВшників», але і в єдинників, які сплачують ПДВ у складі ЄП (див., наприклад, ІПК ДФС від 22.02.19 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 12.12.18 р. № 5209/ІПК/26-15-12-04-18).

Чим же аргументує свою позицію ДФС? Контролюючий орган черпає «аргументи» з бухоблікових норм. Дійсно, правила бухобліку передбачають, що КЗ, за якою минув строк позовної давності, списується до складу доходів. Це випливає з п. 5 П(С)БО 11: якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Але яке відношення бухоблікові правила мають до ЄП? У п. 292.13 ПК зазначається, що дохід визначається єдинниками на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПК. А в пп. 296.1.3 ПК сказано, що єдинники третьої групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПК.

Якщо звернутися до абзацу третього п. 44.2 ПК, то можна зрозуміти, про який спрощений бухоблік для єдинників тут ідеться – про облік з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику (таким органом є Мінфін). До того ж фахівців ДФС дотепер спантеличує п. 8 розд. I НП(С)БО 25, де говориться про підприємства, не зареєстровані платниками ПДВ, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат і можуть систематизувати інформацію в регістрах бухобліку без застосування подвійного запису.

Дійсно, у 2011 році Мінфіном були розроблені та затверджені наказом від 15.06.11 р. № 720 методрекомендації щодо застосування регістрів бухобліку суб’єктами малого підприємництва – юрособами, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат і не зареєстровані платниками ПДВ. Але ці методрекомендації не містять методику обчислення об’єкта оподаткування для єдинників! У них лише наведена система регістрів, порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації для складання Фінансової звітності мікропідприємства за формою додатка 2 до НП(С)БО 25. Зрозуміло, що це зовсім не та методика, яка згадана в п. 44.2 ПК. Тієї методики не існує. Як не існує зараз і спрощеного бухобліку для обчислення об’єкта обкладення ЄП.

Тому правила визначення об’єкта обкладення ЄП передбачені ст. 292 ПК, а бухоблік єдинники ведуть за загальновстановленими правилами із застосуванням тих самих П(С)БО, що й інші підприємства.

Таким чином, посилання контролюючого органу на норми П(С)БО 11 є некоректним. А ми вважаємо, що в єдинника, який сплачує ЄП за ставкою 5 %, є повне право не обкладати ЄП суму КЗ, списаної після закінчення строку позовної давності. Але все-таки слід мати на увазі, що обстояти свою думку (навіть засновану на чітких нормах ПК), можливо, буде дуже непросто.

Додамо, що, оскільки між сторонами був укладений договір купівлі-продажу товару, а не договір про його безплатну передачу, сума минулої КЗ не підпадає під поняття «безплатно отримані товари» з п. 292.3 ПК. Тому й на таких підставах сума заборгованості не може бути включена до доходу, що обкладається ЄП.