ДПС роз’яснює чи включається до доходу кредиторська заборгованость, за якою минув строк позовної давності

До складу доходу платника єдиного податку включається сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.10.2021 № 3817/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула запит Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) щодо оподаткування сум безнадійної кредиторської заборгованості, за якою минув строк давності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків. У 2018 році від покупця отримано попередню оплату за послуги, яку включено до складу доходу платника єдиного податку. Послуги покупцю не були надані, після спливу строку позовної давності було прийнято рішення визнати кредиторську заборгованість безнадійною та списати.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо необхідності включення до складу доходу Товариства суми списаної безнадійної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та оподаткування її єдиним податком.

Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку - юридичні особи, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 296.1 ст. 296 та п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з пп. 5, 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 р. за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.

Пунктом 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. N 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 р. за N 85/4306, визначено, що зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, до складу доходу платника єдиного податку включається сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).