ФСС про зміни у сфері соцстраху у зв’язку з пенсійною реформою

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIIІ (далі – Закон № 2148). Зазначеним Законом, що врегульовує значну кількість законодавчих актів, які є дотичними до підвищення пенсій, внесено також ряд змін та доповнень до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105). Вказані зміни дещо деталізують, розширюють діючі та встановлюють нові умови набуття права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Зміни до Закону № 1105 щодо страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами.

Так, змінами внесеними до частини 1 ст.18 Закону № 1105 збільшено перелік осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема до таких осіб тепер відносяться особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору, фізичні особи – підприємці, особи, які проводять незалежну професійну діяльність та члени фермерського  господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Як наслідок внесення зазначених змін відкориговано норми ст. 19 Закону № 1105, а саме деталізовано момент виникнення права на матеріальне забезпечення та соціальних послуг, визначено умови страхування членів особистого селянського господарства та умови набуття права на матеріальне забезпечення застрахованих осіб, які протягом 12 місяців  перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців.

Так, ч.4 ст. 19 Закону № 1105  з 11.10.2017 року знято обов’язок нарахування допомоги по вагітності та пологах у розмірі не менше за розмір мінімальної плати, наразі у таких випадках, допомога по вагітності та пологах буде нараховуватися виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Разом з тим, для усіх інших категорій жінок відповідно до ч.2. ст.26 Закону № 1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Крім того, відповідно до частини 4 ст.21 Закону № 1105 до періодів, які зараховуються до страхового стажу визнано періоди з 01.01.2016, протягом якого особа не підлягала страхуванню, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок.

Змінами внесеними до ч.1 ст.30 Закону № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність набули права на одночасне отримання допомоги за  місцем здійснення діяльності та за місцем роботи за наймом. За таких умов, зміни внесені до частини 1 ст. 31 Закону № 1105 впорядкували порядок отримання матеріального забезпечення  за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору, копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає.

Зміни до Закону № 1105 щодо страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Аналогічно, як і у випадку із страхуванням  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, змінами внесеними до пункту 1 частини 1 ст. 35 Закону № 1105 значно розширено перелік осіб, які підлягають страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, зокрема до таких осіб тепер відносяться особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору, фізичні особи – підприємці, особи, які проводять незалежну професійну діяльність та члени фермерського  господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Внаслідок зазначених змін, звужено перелік осіб, які можуть застрахуватися добровільно, до таких осіб віднесено членів особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають такому страхуванню на інших підставах. При цьому, договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування укладається органами доходів і зборів в порядку визначеному ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (із змінами та доповненнями).

Змінами внесеними до частини 1 ст. 42 Закону № 1105 введено нові обмеження розміру щомісячної страхової виплати. Так, максимальний розмір такої виплати на даний час не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Разом з тим, мінімальний розмір  призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Аналогічні зміни щодо встановлення максимального розміру щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника внесено до абзацу 9 частини 8 ст.42 Закону № 1105. В свою чергу, частиною 15 ст. 42 Закону № 1105 визначено, що індексація суми  страхової виплати проводиться відповідно до частини другої ст. 37 цього Закону.

Решта змін внесених до Закону № 1105 стосуються перерахунку сум щомісячних страхових виплат, які будуть здійснюватися в період 2018-2020 років та абсолютно новий підхід до перерахунку таких виплат починаючи з 01.01.2021 року.

За детальною інформацією щодо застосування Закону № 1105 необхідно звертатися до управління  Фонду соціального страхування України у Рівненській області та його відділень на місцях, а також слідкувати за відповідними роз’ясненнями, які будуть надаватися уповноваженими на те органами.

Джерело: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/ri...