Більше за темою:
Лікарняні та декретні для підприємців
Чи входить до стажу для щорічної відпустки період перебування у декретних відпустках?
Відповідно до ст. 2 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовими договором у фізичної особи.
У переліку видів відпусток, визначеному згідно зі ст. 4 Закону № 504, передбачені соціальні відпустки, до яких належить, зокрема, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Строк та порядок надання оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами визначені відповідно до ст. 17 Закону № 504.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені ст. 17 та 18 Закону № 504, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом від 21.11.1992 № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України (ч. 3 ст. 21 Закону № 504).
Водночас відповідно до п. 10 ст. 11 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Згідно з ст. 9 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом.
Разом з тим відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно із Законом № 1105.
Страховий випадок (за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності) – обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім’ї можуть тимчасово втратити засоби до існування та потребувати страхових виплат згідно із Законом № 1105 (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).
Відповідно до ст. 13 Закону № 1105 до числа страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності належить допомога по вагітності та пологах.
Отже, можна дійти висновку, що відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є частиною трудових відносин між роботодавцем та працюючої у нього жінки, яка має право на відповідну відпустку. Також роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг. При цьому особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Указані норми законів кореспондуються із Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Згідно з преамбулою Закону № 2464 він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати, а також повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:
Відповідно до абзацу другого п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується, зокрема, на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Платниками єдиного внеску визначені фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).
Для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, базу нарахування єдиного внеску визначено відповідно до пп. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 (залежно від обраної системи оподаткування).
При цьому особи, зазначені, зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, плачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464).
Ураховуючи викладене, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок, зокрема нарахований на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами при оформленні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску. Водночас, якщо за окремі періоди, на які припадає відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску, то за такі періоди фізична особа – підприємець здійснює сплату єдиного внеску самостійно на загальних підставах.
ЗІР, категорія 201.04