Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Фінрезультат до оподаткування: нюанси застосування правила 30 % нерезидентом

Роз’яснення
08.04.2026

Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.51 ПКУ на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг реалізованих нерезидентам, організаційно-правову форму якого включено до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480, у разі надання таким нерезидентом довідки (іншого офіційного документа) про сплачений нерезидентом податок на прибуток (корпоративний податок) та яким вимогам має відповідати такий документ?

Відповідно до абзацу першого пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Податкові різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду, визначено ст. 140 ПКУ.

Абзацом третім пп. 140.5.51 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабміном відповідно до пп. 39.2.1.21 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги пп. 140.5.51 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (абзац п’ятий пп. 140.5.51 ПКУ).

Згідно із відповіддю на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень ст. 39 ПКУ, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 ПКУ, затвердженої наказом Мінфіну від 14.05.2021 № 266, – якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом-нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до обкладення податком на прибуток підприємств на різниці, визначені пп.140.5.4 та 140.5.51 ПКУ. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку)). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначені підпункти ст. 140 ПКУ не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог п. 103.5 ПКУ, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Таким чином, платник податків, який проводить операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до обкладення податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені пп. 140.5.51 ПКУ, за умови надання документа, який підтверджує сплату саме таким нерезидентом, який є контрагентом платника податків, податку на прибуток (корпоративного податку) у державі його реєстрації у періоді здійснення операцій, який виданий уповноваженим органом зазначеної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України.

ЗІР, категорія 102.12

 

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
04.05.2026
Лікарняні та декретні по-новому: Кабмін змінив Порядок № 1266
Кабмін змінив Порядок № 1266 щодо розрахунку лікарняних і декретних, уточнивши правила для ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерських господарств.  Більше за темою: Лікарняні та декретні для підприємців Чи враховується під час обчислення лікарняних матеріальна допомога, нарахована в мі...
Нове
16.07.2026
Придбання ліцензії чи дозволу: особливості відображення витрат у податковому обліку
Витрати на придбання дозволу чи ліцензії на здійснення певного виду діяльності, включаючи витрати на розроблення технічної документації чи експертного висновку для їх отримання, визнаються нематеріальними активами шляхом включення таких витрат до їх первісної вартості. Більше за темою: Повернення т...
16.07.2026
Інтернет-торгівля: яку адресу вказувати у заявах за формами № 1-РРО та № 1-ПРРО
Торгівля через інтернет-магазин (сайт) є певним різновидом торгівлі поза торговельними або офісними приміщеннями. Розглянемо, що має вказати як адресу суб&;єкт господарювання. Більше за темою: Інтернет-торгівля Форма № 20-ОПП: правила та практика Суб’єкт господарювання, який має намір за...
16.07.2026
ФОП доглядає дитину до трьох років: що з ЄСВ
Фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, звільняються від обов’язку сплати за себе ЄСВ до завершення виплати такої допомоги. Більше за...
Кращі матеріали