Факт поставки товару підтверджується не лише первинними документами – Верховний Суд

Більше за темою:

Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026

Договір постачання: вивчаємо нюанси на практиці

Постачання товару «транзитом»: як оформити договірні відносини?

Факт поставки товару може бути підтверджений не лише первинними бухгалтерськими документами, а й сукупністю інших доказів, які переконливо свідчать про здійснення господарської операції. Для встановлення факту передачі товару суд має оцінювати всі надані сторонами докази в їх сукупності, включаючи видаткові накладні, договори, листування між сторонами та інші матеріали, що підтверджують реальність господарських відносин. Відсутність окремих документів (зокрема товаро-транспортних накладних) або непроведення почеркознавчої експертизи не спростовують факт поставки, якщо сторона, яка заперечує її здійснення, не надала належних доказів на підтвердження своїх доводів.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

ФОП звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, підтвердивши вимоги договорами, видатковими накладними та доказами реалізації відповідачем товару через інтернет-магазин; відповідач заперечував факт укладення договору і поставки, посилаючись на підробку підписів, однак, ініціювавши почеркознавчу експертизу, фактично ухилився від її проведення, не надав зразків підпису та не сплатив витрати на експертизу.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що первинні документи підтверджують здійснення поставки, а відповідач не надав доказів, що спростовують цей факт. На підставі цього суди задовольнили позов частково, стягнувши заборгованість, пеню, 20 % річних та інфляційні втрати.

КГС Верховного Суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність фактичного здійснення поставки товару, оскільки надані позивачем докази в сукупності (видаткові накладні, документи на торговельну марку, листування сторін, підтвердження реалізації товару відповідачем) підтверджують виконання договору, а відсутність окремих документів, зокрема товаро-транспортних накладних, не звільняє відповідача від обов’язку спростувати ці обставини, чого він не зробив.

Суд касаційної інстанції зазначив, що доводи про підробку підписів або їх здійснення неповноважними особами не підтверджені належними доказами та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції; при цьому факт господарської операції може підтверджуватися сукупністю доказів, а не лише первинними документами.

КГС Верховного Суду залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Постанова КГС Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 922/4558/24.

«Судова влада України»