Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026

Із 01.01.2026 у правилах ведення бухобліку та застосування первинних документів відбулися певні зміни. Так, набули чинності зміни до НП(С)БО 26 та нарешті запрацювала можливість використовувати е-ТТН без паперової копії. Деякі зміни, які активно обговорювалися, поки що не прийнято, але для повноти інформаційної картини розглянемо і їх.

НП(С)БО 26 «Виплати працівникам»: зміни діють з 01.01.2026

Зміни до НП(С)БО 26 внесено наказом Мінфіну від 05.11.2025 № 549 (далі – Наказ № 549), до якого навздогін було внесено певні косметичні правки наказом Мінфіну від 01.12.2025 № 604.

Офіційне опублікування цих двох наказів відбулося 23.12.2025. Отже, Наказ № 549 запрацював з 01.01.2026, як і передбачено у його п. 3.

Метою внесення змін є наближення норм НП(С)БО 26 «Виплати працівникам» до вимог МСБО 19 «Виплати працівникам».

Розглянемо, що саме змінилося. Але відразу скажемо, що зміни носять уточнюючий характер і на діяльність більшості підприємств не вплинуть.

Уточнено термінологію

До п. 3 НП(С)БО 26 введено визначення понять «виплати працівникам» та «виконана робота та/або послуга, надана працівником».

Так, виплати працівникам – це всі форми виплат і компенсацій, які надає підприємство в обмін за виконані роботи та/або послуги, надані працівниками, або при їх звільненні.

У свою чергу, виконана робота та/або послуга, надана працівником – це виконання обов’язків працівником відповідно до договору з підприємством (тут мається на увазі трудовий договір, під час виконання якого працівник виконує певну роботу та/або надає послугу підприємству відповідно до своєї посади).

При цьому по всьому тексту НП(С)БО 26 після слів «виконання робіт» додано слова «та/або надання послуг». Тобто Мінфін підкреслює, що якщо посадові обов’язки працівника передбачають надання послуг (наприклад, працівник працює в адміністративному підрозділі), то виплати йому теж підпадають під дію НП(С)БО 26.

Розширено поняття «поточні виплати працівникам»

До складу поточних виплат працівникам (п. 5 Н(С)БО 26) зараз додатково включено негрошові виплати (медичне обслуговування, безоплатно надані працівникам відповідно до законодавства житло та/або авто та/або послуги тощо).

Отже, такі виплати, нараховані у поточному періоді, теж є поточним зобов’язанням підприємства (п. 6 НП(С)БО 26). А якщо вони мають заохочувальний характер та надаються у майбутньому за результатами поточної діяльності працівника, то під такі виплати створюється забезпечення (п. 8 НП(С)БО 26).

Уточнено порядок обліку виплат після закінчення трудової діяльності

Ідеться про виплати за кошт підприємства, які підлягають сплаті працівникам після закінчення роботи на цьому підприємстві. Це можуть бути якісь пенсійні програми, які підприємство впроваджує на добровільних засадах. Але на практиці переважна більшість підприємств такі суми не виплачує і відповідні норми НП(С)БО 26 не застосовує.

Якщо коротко, то тепер у п. 13 НП(С)БО 26 чітко зазначено, що виплати при закінченні трудової діяльності (програми виплат) можуть бути двох видів залежно від основних положень та умов таких програм (тут нічого нового немає, оскільки це і раніше було передбачено у НП(С)БО 26):

• програма за визначеним внеском;
• програма за визначеною виплатою.

Зараз Мінфіном внесено зміни в порядок обліку виплат за обома видами програм, а також до правил розрахунку суми зобов’язань за програмою з визначеною виплатою.

Докладно аналізувати ці зміни не будемо, скажемо лише, що механізм розрахунку та обліку цих виплат наближено до вимог МСБО 19.

Розширено перелік інформації, що розкривається у примітках до фінзвітності

До НП(С)БО 26 внесено новий п. 35, яким передбачено розкриття інформації у примітках до фінзвітності щодо довгострокових виплат та виплат при звільненні. Потрібно зазначити характер виплат, суму зобов’язання за такими виплатами, обсяг фінансування на звітну дату.

Зауважимо, що розкриття у примітках до фінзвітності інформації щодо виплат після закінчення трудової діяльності або виплат інструментами власного капіталу, як і раніше, здійснюється згідно зі спеціальними вимогами, які наведено у п. 33 та 34 НП(С)БО 26 відповідно.

Е-ТТН: вже можна застосовувати без паперової копії

Товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) – це важливий документ, який необхідно мати водію під час перевезення вантажу. Саме цим документом підтверджується реальність перевезення. Тому поговоримо докладно про ТТН-зміни та відповімо на ваші запитання.

Як відомо, уже декілька років обговорюється запровадження ТТН в електронному вигляді (е-ТТН). Зокрема, розроблено Порядок функціонування системи електронного документообігу електронна товарно-транспортна накладна, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій від 27.12.2024 № 1491 (далі – Порядок № 1491), та Порядок реалізації експериментального проєкту з впровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень, затверджений постановою КМУ від 30.05.2024 № 629 (далі – Порядок № 629).

Останнім часом відбулися певні зрушення у цьому питанні, тож поглянемо, що маємо на 01.01.2026.

Розглянемо декілька найбільш актуальних запитань.

1. Чи можна зараз використовувати е-ТНН без паперової копії?

Так, можна. Адже вже набув чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій від 03.12.2025 № 1676 (далі – Наказ № 1676), що вносить зміни до п. 11.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі – Правила № 363). Наказ № 1676 діє з 26.12.2025 (з дати офіційного опублікування).

Новим абзацом другим п. 11.5 Правил № 363, внесеним Наказом № 1676, передбачено, що в разі використання е-ТТН, оформленої відповідно до вимог Порядку № 1491, водій (експедитор) пред'являє особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, е-ТТН у візуальній формі подання електронного документа (далі розберемося, що таке візуальна форма).

Отже, реализовано можливість заповнювати ТТН в електронному вигляді за формою № 1-ТН, наведеною у додатку 7 до Правил № 363.

2. Які вимоги встановлено до оформлення е-ТТН?

Як ми зазначили вище, е-ТТН має бути оформлено та зареєстровано відповідно до вимог Порядку № 1491. Назвемо основні з них.

Вимога 1. Робота з оператором, авторизованим у Системі е-ТТН. Підприємство повинно оформлювати е-ТТН через оператора електронного документообігу (далі – ЕДО), який авторизований Міністерством розвитку громад та територій України (міністерство видає накази про авторизацію операторів) у Системі е-ТТН (перелік таких операторів наведено на сайті е-ТТН). З таким оператором потрібно укласти відповідний договір. Оператор надасть підприємству потрібне програмне забезпечення та проконсультує щодо його використання. Головне, про що вам треба знати: тільки за допомогою такого оператора складена e-ТНН потрапить до бази даних е-ТТН.

Вимога 2. Наявність електронних підписів. Підписання е-ТТН здійснюється шляхом накладення удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) учасником вантажного перевезення або його уповноваженою особою (п. 8 розд III Порядку № 1491). Отже, усі особи, які підписують е-ТТН, повинні мати кваліфіковані електронні підписи (КЕП). Підписи знадобляться від усіх учасників процесу перевезення: замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, експедитора. Тобто КЕП повинні бути в представників учасників вантажних перевезень, що відповідальні за здійснення господарських операцій на кожному етапі перевезення.

Від учасника має бути щонайменше один підпис (проставлений за допомогою КЕП). Але також є можливість накласти КЕП двом і більше представникам учасника. Наприклад, від імені вантажовідправника документ можуть підписати комірник, бухгалтер і директор.

Для водіїв оператори системи е-ТТН (зокрема, M.E.Doc) розробляють рішення (мобільні додатки), що дозволяють підписати е-ТТН безпосередньо у дорозі.

Вимога 3. Е-ТТН має бути зареєстровано у системі. Створена Є-ТТН повинна потрапити до бази даних е-ТТН та отримати унікальний номер е-ТТН (UUID). Потрапляння до бази даних е-ТТН відбувається після підписання е-ТТН вантажовідправником.

Вимога 4. Водій повинен мати змогу показати е-ТТН у візуальній формі. Відповідно до абзацу четвертого ст. 5 Закону № 851 візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною.

Це означає, що водій повинен мати змогу продемонструвати е-ТТН у будь-якому «читабельному» вигляді: на екрані смартфону або паперову роздруківку, але наявність «живих» підписів на такій роздруківці не є обов’язковою (так само, як не обов’язково доводити наявність електронних підписів на е-ТТН).

Інспектори Укртрансбезпеки, що проводять первірки на дорозі, мають доступ до кабінету інспектора (посадової особи Укртрансбезпеки). Кабінет надає можливість такій уповноваженій посадовій особі за номерним знаком транспортного засобу здійснювати (п. 9 розд. IV Порядку № 1491):

• пошук е-ТТН у Системі е-ТТН і базі даних е-ТТН;
• перегляд е-ТТН, супровідних та коригуючих документів, які зберігаються у засобах збереження інформації відповідної платформи ЕДО.

Як бачите, інспектори самі знайдуть е-ТТН та переконаються у тому, що вона є в системі.

3. Яким є алгоритм оформлення та підписання е-ТТН?

Алгоритм, описаний на сайті, такий:

Крок 1. Після завантаження вантажовідправник у особистому кабінеті користувача оформлює е-ТТН за допомогою свого гаджета (мобільного телефона, комп’ютера, планшета), у разі необхідності прикріплює супровідні документи на вантаж та підписує е-ТТН за допомогою КЕП.

Крок 2. Оформлена вантажовідправником е-ТТН автоматично реєструється в базі даних товарно-транспортної накладної в електронній формі та стає доступною для всіх учасників процесу перевезення.

Крок 3. Перевізник отримує е-ТТН, перевіряє вантаж і підписує е-ТТН за допомогою КЕП. Від цього статус е-ТТН у базі даних е-ТТН змінюється, тепер вантаж може вирушати до пункту призначення.

Крок 4. Вантажоодержувач перевіряє стан вантажу, приймає вантаж та підписує е-ТТН за допомогою КЕП. Отже, статус е-ТТН у базі даних е-ТТН оновлюється, а життєвий цикл е-ТТН завершується.

4. Що робити, якщо е-ТНН з якихось причин не потрапила до бази даних е-ТТН на момент виїзду водія?

У разі неможливості оформити та зареєструвати е-ТТН, замовник (вантажовідправник) друкує, підписує та надає водію (експедитору) в одному примірнику паперову копію е-ТТН для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. А водій повинен розписатися на цій копії про прийняття вантажу для перевезення (див. абзаци третій та четвертий Правил № 363).

Тут мається на увазі ситуація, коли підприємство має намір зареєструвати е-ТТН у базі даних (і у майбутньому це буде зроблено), але з якихось причин це не вдається зробити на момент виїзду водія з вантажем.

Те ж саме стосується ситуацій, коли підприємство оформлює ТТН в електронному вигляді, але користується послугами неавторизованого оператора, який не може зареєструвати е-ТТН в базі даних е-ТТН.

5. Чи обов’язково зараз оформлювати е-ТТН чи можна користуватися, як і раніше, паперовими ТТН?

Ні, оформлювати е-ТТН не обов’язково, можна продовжувати використовувати паперові ТТН.

У ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» чітко вказано, що ТТН складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

І абзац перший п. 11.5 Правил № 363 дозволяє, як і раніше, оформлювати ТТН у паперовій формі. В такому разі необхідно роздрукувати та підписати мінімум три екземпляри ТТН – для всіх учасників перевезень.

Якщо підприємство оформлює ТТН у паперовому вигляді, то дублювати її в електронному вигляді не потрібно – оригіналом буде саме паперова ТТН.

6. А чи є можливість оформлювати в електронному вигляді спеціалізовані ТТН?

Дійсно, відповідно до п. 3 Порядку № 629 метою експериментального проєкту, окрім іншого, є впровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі з використанням системи товарно-транспортної накладної у сфері внутрішніх вантажних перевезень, в тому числі на молочну сировину, високооктанові кисневмісні домішки, нафтопродукти (нафта), хліб і хлібобулочні вироби, деревину, етиловий спирт та алкогольні напої, об’єкти санітарних заходів.

Але поки що для цих ТТН такої можливості немає.

Проєкти змін

Є декілька проєктів змін, які наприкінці 2025 року активно обговорювалися бухгалтерською спільнотою, але поки що не набрали чинності. Розглянемо, на які зміни можна очікувати в 2026 році.

Акти без підпису замовника

Можливість визнання акта виконаних робіт, наданих послуг або оренди без підпису замовника як первинного документа значно спростила б життя суб’єктам господарювання. Зараз відповідний законопроєкт (№ 14023), яким пропонується внести зміни до ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), підготовлено до другого читання, але ще не прийнято.

Згідно із порівняльною таблицею до законопроєкту № 14023, підготовленою до другого читання (за остаточною версією змін, запропонованою профільним комітетом), ч. 2 ст. 9 Закону № 996 пропонується доповнити новим абзацем такого змісту. Якщо акт виконаних робіт, наданих послуг або оренди містить інформацію про період виконання робіт, надання послуг або оренди, то відсутність посад, прізвищ та особистого підпису особи зі сторони замовника або орендаря (тобто тих реквізитів, що передбачені в абзацах шостому та сьомому ч. 2 ст. 9 Закону № 996) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа за умови, що:

• по-перше, такий порядок документування господарських операцій передбачено договором;
• по-друге, такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.

Зауважимо, що ця норма не буде поширюватися на вимоги до документування низки господарських операцій, а саме: оплачених публічними коштами; здійснених на виконання договорів будівельного підряду, проєктно-вишукувальних робіт, найму (оренди) державного або комунального майна, договорів, пов’язаних з благодійною діяльністю, гуманітарною допомогою.

Введення окремого субрахунку для обліку збитків, що завдані РФ

Для того щоб полегшити підприємствам процес накопичення інформації про збитки, які підприємство отримало внаслідок збройної агресії РФ, та подальший облік відшкодування цих збитків, Мінфін планує ввести окремий забалансовий рахунок 073 «Невідшкодовані втрати від шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Проєкт змін до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція № 291), опубліковано на сайті Мінфіну у розділі «Проекти нормативно-правових актів у 2025 р.», але ще не прийнято.

Планується, що залишок на цьому субрахунку буде:

• збільшуватися на суму шкоди та збитків від РФ, яка підтверджена, тобто щодо якої проведено оцінку та визначено розмір для цілей подальшого відшкодування;
• зменшуватися за фактом отримання рішення про відшкодування коштів з одночасним збільшенням дебіторської заборгованості та доходів (вже на балансових субрахунках) на суму, що належить до отримання.

Зміна вартісних критеріїв для різних категорій підприємств (мікро-, малі, середні та великі) та впровадження звітності зі сталого розвитку

Відповідні зміни до Закону № 996 планується внести законопроєктом № 13598. Зокрема, пропонується внести зміни до ч. 2 ст. 2 Закону № 996 та збільшити вартісні критерії для всіх категорій підприємств: чистий оборот (так буде називатися чистий дохід) та балансову вартість активів (див. таблицю).

Таблиця. Порівняльна таблиця обсягів чистого обороту (чистого доходу) та балансової вартістості активів до і після внесння змін законопроєктом № 13598

Також планується запровадити звітність зі сталого розвитку (до Закону № 996 буде введено додаткову ст. 12²). Ця звітність буде стосуватися:

• великих підприємств;
• середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу;
• материнських підприємств великої групи.

Але зупинятися більш детально на цих та інших змінах, які пропонується внести законопроєктом № 13598, ми зараз не будемо. Адже законопроєкт ще не пройшов навіть перше читання і зараз лише опрацьовується в комітеті.