Додаткова угода з іноземцем щодо оренди сільгоспугідь є нікчемною – Верховний Суд

Більше за темою:

Як установити/змінити розмір орендної плати за земельну ділянку: відповідаємо на ваші запитання

Як орендарю поновити договір оренди земельної ділянки, у якої декілька власників

Право оренди земельної ділянки зареєстровано через місяць після укладення договору оренди: з якої дати виплачувати орендну плату?

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, отримана іноземцем у спадщину та не відчужена ним протягом року, підлягає конфіскації за рішенням суду. Додаткові угоди до договору оренди такої земельної ділянки, укладені іноземним громадянином як орендодавцем, є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок і суперечать законодавчій забороні іноземцям бути орендодавцями таких земельних ділянок. 

Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У справі, що переглядалася, прокурор, посилаючись на те, що відповідачка, яка є громадянкою рф, у порядку спадкування після смерті матері набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка була успадкована матір’ю відповідачки після смерті чоловіка, який за життя уклав з товариством договір оренди земельної ділянки, не відчужила цю ділянку протягом установленого законом одного року та уклала додаткові угоди до договору оренди цієї земельної ділянки.

Суд першої інстанції позов задовольнив, зазначивши, що оскільки позивачка як громадянка рф, успадкувавши право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не відчужила її протягом року, її право власності на ділянку підлягає припиненню шляхом конфіскації на користь держави, а договори оренди – припиненню, адже в цьому випадку права попереднього власника та обов’язки третіх осіб на цю землю не можуть перейти до нового власника земельної ділянки.  

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині припинення дії договору оренди землі та припинення права оренди скасував, у задоволенні цих вимог відмовив. Своє судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що додаткові угоди до договору оренди порушують публічний порядок, оскільки стосуються землі, що є національним багатством, передача іноземцем якої в оренду заборонена законом, тому ці правочини є нікчемними.

КЦС Верховного Суду погодився з висновком апеляційного суду, зазначивши, що закон забороняє іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам передавати землі сільськогосподарського призначення у власність та вимагає, щоб такі особи, які отримали землю у спадщину, відчужили її протягом року. Якщо цього не сталося, право власності припиняється шляхом конфіскації за рішенням суду.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Публічний порядок – це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

У справі, яка переглядалася Верховним Судом, громадянка рф не відчужила земельну ділянку вчасно, тому її право власності припиняється, а земельна ділянка підлягає конфіскації. Додаткові угоди до договору оренди землі, укладені між відповідачами, порушують публічний порядок, оскільки стосуються землі сільськогосподарського призначення як особливо цінної категорії, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону, власником спірної земельної ділянки була громадянка іноземної держави, якій закон забороняє передавати таку земельну ділянку в оренду, тому ці правочини є нікчемними. При цьому слід брати до уваги, що додаткова угода є правочином, який вносить зміни до вже наявного договору, і саме до додаткової угоди можуть застосовуватися, зокрема, положення про нікчемність.

Постанова Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 568/823/23 (провадження № 61-13216св24). 

«Судова влада України»