Арешт майна та коштів: юстиція відповідає на ключові питання

Більше за темою:  

Адмінарешт майна: як захищатися залежно від ситуації

Заарештовано банківський рахунок підприємства: що робити?

Фахівці Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підготували відповіді на найбільш поширені питання, що стосуються арешту майна та коштів боржника.

Як було зазначено у попередньому матеріалі, арешт накладається шляхом винесення відповідної постанови під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

На яку суму виконавець може арештувати майно та кошти боржника?

З метою забезпечення реального виконання рішення виконавцем застосовується арешт майна (коштів) боржника у розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Які кошти на рахунках боржника не підлягають арешту?

Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Виконуючи рішення суду або рішення інших органів (посадових осіб), виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, має визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону.

Які терміни примусового списання виконавцем грошових коштів з арештованих рахунків боржника?

У разі наявності на рахунках боржника грошових коштів, виконавець не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність у боржника коштів, що знаходяться на рахунках, надсилає платіжні інструкції на примусове списання таких коштів.

Перевірка наявності грошових коштів на рахунках боржника здійснюється шляхом направлення виконавцем запиту на отримання інформації, яка містить банківську таємницю в автоматизованій системі виконавчого провадження до банківських установ.

Як боржнику зняти арешт з коштів, які перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, на які надходять соціальні виплати, якщо банківська установа все ж таки наклала арешт на такі кошти?

У разі накладення банківською установою арешту на кошти, що перебувають на таких рахунках, боржник звертається до відповідного органу державної виконавчої служби, на виконанні в якому перебуває виконавче провадження та за яким вжито заходи примусового виконання рішення, із відповідною заявою та документами, що підтверджують режим використання рахунку. В такому випадку арешт коштів на такому рахунку боржника знімається виконавцем.

Якщо на арештованому рахунку боржника недостатньо коштів для задоволення вимог за виконавчим провадженням, як далі виконавець виконує рішення?

Частиною 5 ст. 48 Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Якщо у боржника відсутні кошти на рахунках, будь-яке рухоме майно, він не працевлаштований, однак є квартира або будинок, чи буде здійснено звернення стягнення на таке майно?

З метою захисту прав боржників законодавець у чинному законодавстві передбачив, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (на 01.01.2026 складає 172 940 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

«Судова влада України»