Адміністративний арешт майна платника податків: підстави та порядок накладення

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим інструментом забезпечення виконання податкових зобов’язань цим платником. Застосувати арешт можна лише за наявності передбачених законом підстав, у визначеному порядку та виняткових випадках. У статті розглянемо умови, за яких може бути накладено адміністративний арешт, процедуру його застосування та порядок зняття відповідно до Податкового кодексу.

Запитання – відповіді

Що таке адміністративний арешт майна платника податків та коли він застосовується?

Як передбачено п. 94.1 Податкового кодексу (далі – ПК), адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником його обов'язків, визначених законом. Тобто такий арешт застосовується до платника податків у виняткових випадках.

Перелік підстав для застосування адміністративного арешту наведено в п. 94.2 ПК. Відповідно до цієї норми арештувати майно платника податків можуть, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

• платник порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі;
• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
• платник відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу;
• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО та/або програмних РРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
• відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до ПК, або платник, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
• платник відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі;
• платник не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
• платник (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення згідно з ПК інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
• нерезидент розпочинає та/або провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Які види адміністративного арешту передбачено?

Відповідно до п. 94.5 ПК арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу на здійснення платником будь-якої операції з таким майном.

Такий дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Таким чином, повний арешт передбачає повну заборону для платника податків розпоряджатися або користуватися своїм майном, а умовний установлює обмеження на здійснення операцій з майном та допускає їх проведення лише за попереднім дозволом керівника контролюючого органу.

Прикладом повного арешту може бути заборона відчуження нерухомого майна, транспортних засобів, арешт коштів тощо, а прикладом умовного арешту – зупинення видаткових операцій підприємства або заборона на вчинення певних правочинів, а саме: укладення договорів дарування чи безоплатної передачі активів третім особам, купівля-продаж корпоративних прав, укладення договорів купівлі-продажу основних засобів тощо.

На яке майно може бути накладений адміністративний арешт?

Згідно з п. 94.4 ПК арешт може бути накладено податковим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника. Тобто арештувати можуть нерухомість, банківські рахунки, кошти та продукцію підприємства.

Арешт майна може застосовуватися не лише до майна конкретного платника податків, а й до товарів, що виготовляються, зберігаються, переміщуються чи продаються з порушенням вимог митного або акцизного законодавства, а також до товарів і валютних цінностей, реалізованих із порушенням установленого порядку, якщо власника такого майна не встановлено (п. 94.7 ПК).

У подібних випадках службові особи податкового органу або інших правоохоронних органів (у межах їхніх повноважень) тимчасово затримують це майно. При цьому обов’язково складається протокол, в якому зазначаються:

• підстави затримання з посиланням на конкретну норму законодавства, яку порушено;
• опис майна, його вид, ознаки, кількість;
• дані про особу, в якої майно вилучено (якщо така особа відома);
• перелік прав та обов’язків цієї особи у зв’язку із затриманням майна.

Форму протоколу про тимчасове затримання майна затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1239.

Після складання протоколу керівник відповідного підрозділу правоохоронного органу має невідкладно повідомити податковий орган, у зоні діяльності якого здійснено затримання, і передати йому примірник протоколу.

На підставі цього протоколу керівник (уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення або про накладення арешту на майно, або про відмову в арешті (шляхом неприйняття рішення). Таке рішення має бути ухвалено не пізніше 24 години наступного робочого дня після складання протоколу. Якщо в цей день контролюючий орган завершує роботу раніше за графіком, строк ухвалення рішення спливає в момент завершення робочого дня.

Якщо протягом зазначеного строку рішення про арешт не ухвалено, майно вважається звільненим з-під тимчасового затримання, а посадові особи, які перешкоджають його поверненню, несуть відповідальність згідно із законом.

Яка процедура накладення адміністративного арешту?

Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу за наявності однієї з підстав для накладення адміністративного арешту ухвалює рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається (п. 94.6 ПК):

• платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
• іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Обґрунтованість рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу про накладення арешту на майно має бути перевірена судом протягом 96 годин (п. 94.10 ПК).

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків є універсальними, їх визначено п. 94.2 ПК. За загальним правилом обидва види арешту застосовуються за однаковими підставами і розрізняються лише процедурою застосування – або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Тобто для арешту майна підприємства необхідне рішення податкового органу, яке має бути обґрунтовано у відповідному адміністративному суді.

У цьому випадку за наявності підстав для застосування адмінарешту майна платника податків податковий орган ухвалює відповідне рішення та зобов’язаний подати заяву про підтвердження обґрунтованості такого арешту. Заява розглядається за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбачених ст. 268, 269, 283 Кодексу адміністративного судочинства.

Одним із прикладів застосування адміністративного арешту майна підприємства є рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 320/26840/25 (ЄДРСР, реєстр. № 127799732). У межах цієї справи підставою для застосування арешту стала відмова уповноваженої особи підприємства допустити інспекторів податкового органу до проведення фактичної перевірки. Суд у цій справі визнав підстави для застосування арешту обґрунтованими та задовольнив заяву податкового органу про застосування умовного адміністративного арешту майна підприємства.

Також варто зазначити, що таке рішення суду може бути оскаржено платником податків протягом 10 календарних днів із дня його проголошення.

Які особливості накладення адміністративного арешту на банківські рахунки?

Як було зазначено вище, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Також слід зважати на норми пп. 20.1.33 ПК, згідно з якими податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, у небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, якщо в такого платника відсутнє майно та/або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є:

• відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;
• недостатність такого майна для погашення податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму боргу;
• майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто накладення арешту на банківські рахунки підприємства можливе, лише якщо у підприємства відсутнє інше майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Також у цьому випадку податковий орган не може ухвалити рішення про застосування відповідного арешту самостійно з подальшим його обґрунтуванням в судовому порядку.

Податковий орган зобов’язаний звернутися з адміністративним позовом про арешт банківських рахунків підприємства в межах розміру податкового боргу.

Як підприємство може зняти адміністративний арешт?

Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється (п. 94.19 ПК):

• у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
• погашенням податкового боргу платника податків;
• усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;
• ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
• наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
• скасуванням судом або податковим органом рішення керівника податкового органу про арешт;
• прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;
• пред'явленням платником дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію РРО/ПРРО, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
• фактичним проведенням платником інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;
• взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

Рішення про звільнення з-під арешту майна ухвалюється податковим органом протягом 2 робочих днів, що настають за днем, коли податковому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення адмінарешту, у разі:

• погашення податкового боргу платника податків;
• усунення платником податків причин арешту;
• ліквідації підприємства;
• пред'явлення дозволів (ліцензій) на провадження відповідної діяльності та документа про реєстрацію РРО/ПРРО;
• взяття податковим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

Якщо рішення про звільнення майна з-під арешту ухвалено щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, податковий орган повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

Тобто в перелічених випадках податковий орган зобов’язаний самостійно звернутися до суду з інформацією про зняття адміністративного арешту з майна. Підприємствам рекомендується після усунення причин для накладення арешту подати відповідну заяву (у довільній формі) до податкового органу, наприклад, через Електронний кабінет платника податків з відповідними доказами. Саме після отримання цієї заяви податковий орган буде зобов'язаний повідомити суд про такі обставини та адміністративний арешт буде знято.

Прикладом успішного зняття адмінарешту з банківських рахунків підприємства є рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 № 320/23880/24 (ЄДРСР, реєстр. № 119778855).

У цій справі Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду із заявою про зняття адміністративного арешту з коштів підприємства, накладеного рішенням суду. Підставою для арешту був податковий борг підприємства. Підприємство повністю погасило свій податковий борг, що є підставою для зняття арешту, і суд задовольнив відповідну заяву податкового органу.

Простіше кажучи, щоб зняти адміністративний арешт з майна та/або банківських рахунків підприємства, необхідно усунути причини його застосування, повідомити про це податковий орган і надати підтвердні документи. Податковий орган зобов’язаний звернутись із заявою до суду про зняття такого арешту.

Якщо ж рішення податкового органу про накладення адміністративного арешту було ухвалено з порушенням законодавства або були відсутні підстави для його накладення, воно може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку, як це передбачено п. 94.11 ПК.

Висновки

1. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим інструментом забезпечення виконання податкових зобов’язань і застосовується у випадках, повний перелік яких міститься в п. 94.2 ПК.
2. Адміністративний арешт може бути застосований щодо будь-якого майна підприємства, включно з нерухомістю, транспортними засобами та банківськими рахунками. Виняток становить майно, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та кошти на рахунку платника податків.
3. Адмінарешт застосовується на підставі рішення податкового органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
4. Арешт на банківські рахунки підприємства може бути накладений у разі відсутності майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, або через недостатність такого майна для погашення боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за суму боргу, або якщо майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
5. Арешт банківських рахунків може бути застосований виключно судом за поданням податковим органом відповідного адміністративного позову.
6. Для скасування адміністративного арешту майна підприємству необхідно усунути підстави для його застосування та повідомити про це податковий орган. Надалі податковий орган повинен повідомити суд про скасування рішення щодо застосування арешту.
7. Підприємство має право оскаржити рішення про застосування арешту в адміністративному або судовому порядку.