Нині нерідкою є ситуація, коли банківський рахунок ’суб’єкта господарювання (далі – СГ) арештовують за несвоєчасну сплату податків. У зв’язку із цим виникає чимало запитань. Зокрема, що і як потрібно зробити, щоб розблокувати рахунок, чи є можливість здійснити обов’язкові платежі з арештованого рахунку та як мінімізувати свої фінансові втрати у цьому випадку? У консультації ми відповімо на ці та інші запитання на дану тему.
Банк здійснює арешт банківських рахунків за правилами, установленими розд. V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція № 163).
Так, згідно з п. 73 Інструкції № 163, надавач платіжних послуг (тобто банк) виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, на підставі відповідного документа, а саме:
Як бачите, банк не самостійно приймає рішення про арешт рахунка, а на підставі документа, що надійшов від виконавців або суду. Який саме документ надійшов у вашому випадку, ви можете дізнатися в обслуговуючому банку.
Так, ви можете це зробити за допомогою Єдиного реєстру боржників на сайті Мін’юсту. Для цього треба ввести в пошукові вікна найменування вашого підприємства та його ідентифікаційний код (ПІБ підприємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків). У результаті пошуку ви отримаєте інформацію про документ, на підставі якого були заарештовані кошти на рахунку, контактні дані виконавця, номер виконавчого провадження і категорію стягнення.
Крім того, інформацію про відкриті стосовно вас виконавчі провадження ви можете знайти, використовуючи автоматизовану систему виконавчого провадження. Тут теж для здійснення пошуку треба ввести дані вашого підприємства (дані фізособи-підприємця).
Якщо рахунок заарештовано на підставі судового рішення, то, знаючи реквізити цього рішення, ви зможете ознайомитися з його текстом на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Арешт коштів на рахунку/в електронному гаманці платника податків здійснюється в разі адміністративного арешту майна цього платника за правилами, установленими ст. 94 Податкового кодексу (далі – ПК).
Підстави для адміністративного арешту майна перелічено в п. 94.2 ПК. Наприклад, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі (пп. 94.2.1 ПК).
Виходячи з вимог п. 94.10 ПК, щоб податковий орган міг заарештувати кошти на вашому рахунку, він повинен спочатку винести рішення про адміністративний арешт майна платника податків, а потім протягом 96 годин звернутися до суду та отримати відповідне судове рішення. Згідно з пп. 94.6.2 ПК такий арешт на рахунках/в електронних гаманцях здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкового органу до суду.
Безумовно, за правилами Кодексу адміністративного судочинства платник податків має бути повідомлений про такий судовий розгляд.
Платник податків має право оскаржити рішення податкового органу про арешт майна в адміністративному або судовому порядку (п. 94.10 ПК).
Майте на увазі! Звільнення коштів з-під арешту здійснюється теж на підставі рішення суду (абзац третій пп. 94.6.2 ПК).
Підстави для припинення адмінарешту майна визначено в п. 94.19 ПК. Як роз’яснює ДПС, для звільнення від арешту податковий орган звертається до суду протягом 2 робочих днів, що настають за днем, коли податковому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення арешту (ЗІР, категорія 128.04).
Так, може.
Під час воєнного стану діють особливі правила розпорядження коштами на рахунках, на які накладений арешт органами державної виконавчої служби і приватними нотаріусами.
Ці правила встановлено п. 102 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404). Відповідні зміни було внесено до Закону № 1404 Законами від 15.03.2022 № 2129-IX, від 27.07.2022 № 2455-IX і від 27.07.2022 № 2456-X.
Так, згідно з вищезгаданою нормою Закону № 1404, СГ-боржники мають право використати гроші з рахунків, заарештованих органами ДВС або приватними виконавцями, виключно:
Зверніть увагу! Із заарештованого рахунку СГ має право виплатити своїм працівником зарплату (не більше 5 МЗП на місяць кожному працівникові), а також сплатити податки, збори та ЄСВ. |
На практиці банки знають про вищезгадану норму Закону № 1404, тому такі платежі, як правило, проходять безперешкодно.
Але якщо у вас виникнуть проблеми, рекомендуємо звернутися до банку з листом у довільній формі. У листі зазначте, що вам необхідно здійснити видаткові операції із заарештованого рахунка, дозволені законодавчо (дайте посилання на п. 102 розд. XIII Закону № 1404).
А якщо банк вам відмовить, можете звернутися з письмовим запитом до виконавця, який наклав арешт на банківський рахунок. У запиті попросіть його розблоковувати рахунок для здійснення цих операцій (з посиланням на вищезгадану норму Закону № 1404). Якщо ж виконавець відмовить вам, тоді ви маєте право письмово звернутися за захистом своїх інтересів до керівника відповідного підрозділу Мін’юсту. Така можливість передбачена тим самим п. 102 розд. XIII Закону № 1404.
На замітку! Згідно з п. 102 розд. XIII Закону № 1404, у період воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (чи їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, чиї права порушено, постановою керівника структурного підрозділу Мін’юсту, що забезпечує реалізацію держполітики у сфері примусового виконання рішень (чи особи, яка виконує його обов’язки). |
Крім того, на відмову обслуговуючого банку ви можете поскаржитися до НБУ, звернувшись зі скаргою в паперовій чи електронній формі, заповнивши онлайн-форму звернень.
Ні, не всі. Правила арешту рахунків, якими керуються виконавці, визначено ст. 48 Закону № 1404. Згідно із цією нормою, стягнення за виконавчими документами обертається в першу чергу на кошти боржника, у тому числі на його рахунках у банках та інших фінансових установах. Проте заборонено обертати стягнення і накладати арешт на кошти, що знаходяться:
На жаль, ні. Адже таких операцій немає серед платежів, дозволених при арешті рахунка (див. вище відповідь на запитання 3). Тому вам треба активно діяти, щоб скоріше отримати доступ до своїх грошей.
Фактично у вас є тільки два варіанти:
Варіант 1. Вжити заходи для зняття арешту з рахунків СГ
Тут усе залежатиме від конкретних обставин:
Варіант 2. Знайти альтернативні шляхи для розрахунків з контрагентами
Наприклад, можна оформити переведення боргу на третю особу. Або ж розрахуватися з контрагентом готівковими коштами (якщо, звичайно, у СГ є готівкова виручка).
Зробіть усе правильно! Якщо вам підходить другий варіант, то пам’ятайте, що у будь-якому випадку треба буде вести переговори з контрагентом-кредитором і вносити зміни до умов договору шляхом підписання додаткової угоди. |
Уважаємо, що ні. Адже форс-мажором (тобто обставинами непереборної сили) уважаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (див. визначення, наведене у ст. 141 Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», далі – Закон № 671).
Іншими словами, форс-мажор – це обставини, на які ви не можете вплинути.
Погодьтеся, арешт рахунка боржника навряд чи можна віднести до таких обставин. Адже наявність боргу – це результат діяльності СГ, а не дії обставин непереборної сили.
Утім, ситуації бувають різні: наприклад, не виключено, що борг виник через війну, яка зараз триває на території України, а військові дії – це форс-мажор.
Майте на увазі! У будь-якому випадку щоб підтвердити наявність форс-мажору для звільнення від відповідальності перед контрагентами, боржникові необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати (далі – ТПП) (ст. 141 Закону № 671). |
Варто обговорити питання звільнення від відповідальності зі своїм кредитором: можливо, він надасть вам відстрочення в оплаті боргу (не забудьте зафіксувати цю домовленість письмово!).
Крім того, ви можете скористатися законодавчою пільгою, якщо ваш договір підпадає під її дію.
До відома! У питанні звільнення від відповідальності перед контрагентом принципове значення має вид договору. |
Так, для договорів позики і кредитних договорів у Цивільному кодексі (далі – ЦК) є спеціальна норма, що звільняє позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов’язань на період воєнного стану, а також протягом 30 днів після його припинення або скасування (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК). Згідно із цією нормою, до боржників протягом зазначеного періоду не застосовуються:
Але для інших видів договорів звільнення від відповідальності на період воєнного стану нормами ЦК не передбачено. Тут вам допоможе або домовленість з контрагентом (відстрочення у сплаті або навіть прощення боргу), або звільнення від відповідальності на підставі сертифіката ТПП про форс-мажорні обставини.