Анулювання платника ПДВ: визначаємо звичайну ціну для умовного продажу

Порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

Якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Згідно з п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за цими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, визначеними п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ .

З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни необхідно звернутися до:

1. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;
2. державних органів статистики, до яких згідно ст. 11 Закону України від 17 вересня 1992 року №2614 «Про державну статистику» відносяться:

• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
• функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

tr.tax.gov.ua