Алгоритм оформлення спадщини з-за кордону: покрокова інструкція

Більше за темою:

Помер підприємець: що робити працівникам і спадкоємцям?

Один із спадкоємців земельної ділянки не отримав свідоцтво про право на спадщину: як сплачувати орендну плату?

Оформлення спадщини – це процедура, яка вимагає чіткого дотримання законодавства, особливо коли спадкоємець перебуває за межами України. У таких ситуаціях важливо знати, як діяти правильно, щоб не втратити своє спадкове право. Нижче наведено покроковий алгоритм дій спадкоємця.

1. Встановлення факту відкриття спадщини

Наразі місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми).

Крім того, змінами, внесеними до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, передбачено, що в разі звернення спадкоємця з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування, щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі заяви спадкоємця, має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи.

Таким чином, для завершення спадкування можна звернутися до будь-якого нотаріуса або державної нотаріальної контори на підконтрольній Уряду України території.

При цьому наявність на території активних бойових дій нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність, або працюючих державних нотаріальних контор не позбавляє громадян права подати заяву будь-якому нотаріусу в безпечному регіоні.

2. Подання заяви про прийняття спадщини

Велика кількість українців досі залишаються за кордоном, проте може виникнути необхідність заведення спадкової справи в Україні.

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

• особисто спадкоємцем до нотаріуса;
• надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Зверніть увагу, що подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо спадкоємець перебуває за межами України та не має можливості прибути особисто для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (тобто протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця), але має намір прийняти спадщину, він може вчинити такі дії:

• звернутися до консульської установи України за кордоном для оформлення заяви про прийняття спадщини. Консульська посадова особа посвідчує цю заяву;
• спадкоємець самостійно надсилає оформлену заяву поштою до обраного нотаріуса в Україні, який відкриє спадкову справу за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження майна, якщо місце проживання неможливо встановити).

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6 місяців із дня смерті особи.

Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

3. Вибір нотаріуса

Заява подається протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини:

• до ДНК;
• приватному нотаріусу;
• за останнім місцем проживання спадкодавця – загальне правило. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Існує два шляхи вирішення даної ситуації:

• отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу;
• подати позов до суду. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Акцентуємо увагу, що незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається.

Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.

4. Внесення відомостей до Спадкового реєстру

Нотаріус реєструє заяву про прийняття спадщини та вносить відомості до Спадкового реєстру.

5. Подання спадкоємцем необхідних документів

Звичайно, комплект документів в кожному випадку визначається індивідуально: залежно від складу спадкової маси, кількості спадкоємців, множинності обєктів спадкування – нерухомого майна (житлових будинків, земельних ділянок) та рухомого майна (наприклад, транспортних засобів та грошових вкладів у банках).

При зверненні при собі необхідно мати: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків; документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

У визначений строк спадкоємець або його представник надає повний пакет документів, зокрема:

• паспорт та РНОКПП (ІПН) спадкоємця;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• документ, що підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб тощо);
• довідка про останнє місце проживання спадкодавця;
• правовстановлюючі документи на спадкове майно (наприклад, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо);
• інші документи, що підтверджують склад спадкового майна (довідка з банку, реєстр речових прав, технічна документація);
• довіреність – якщо діє представник;
• документи про оплату обов’язкових платежів, послуг нотаріуса та дій технічного чи правового характеру (якщо спадкуванням займається ДНК).

6. Очікування завершення 6-місячного строку

До завершення цього строку нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину. Після спливу 6-ти місяців з дати відкриття спадщини можна видавати свідоцтво.

7. Оформлення свідоцтва про право на спадщину

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, тощо. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Після завершення строку та за умови подання всіх документів, нотаріус:

• проводить правову оцінку поданих матеріалів;
• видає свідоцтво про право на спадщину або у разі наявності підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії – протягом 3 робочих днів на вимогу особи виносить постанову про відмову, яку можна оскаржити в суді.

Свідоцтво про право на спадщину можна:

• отримати особисто в нотаріуса, прибувши особисто з документами, що посвідчують особу;
• одержати через представника (за довіреністю).

8. Реєстрація переходу права власності зі спадкодавця на спадкоємця

Після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно зареєструвати перехід права власності від спадкодавця до спадкоємця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Перебування за кордоном – не перешкода для реалізації спадкових прав. Оформлення спадщини може бути здійснене як особисто, так і через довірену особу. Ключовими факторами є дотримання строків, належне оформлення документів та правова підтримка.

«Судова влада України»

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm