Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Акт перевірки не є беззаперечним (єдиним) та достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства – Верховний Суд

25.02.2025

Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв’язок. Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності. 

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій природно-заповідного фонду. 

На підтвердження обставин порушень підприємством законодавства України про природно-заповідний фонд, лісового законодавства та законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач надав акт перевірки. 

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків. Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання. 

КГС Верховного Суду залишив ці рішення без змін, наголосивши, що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів. Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті – необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо). 

Постанова КГС Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22. 

Верховний Суд 


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
27.05.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Критично важливі підприємства до 28 травня мають подати відповідні дані: лист Мінекономіки Актуальні рахунки для сплати податків Пропонують повернути 100 % бронювання для критично важливих підприємств Мінцифри змінила критерії визначення критично важливих під...
05.03.2025
Опубліковано постанову КМУ, якою спрощено процедуру бронювання військовозобов’язаних
Більше за темою: Бронювання працівників: покрокові дії Анулювання бронювання військовозобов’язаних: підстави та умови Звітність із військового обліку та бронювання 5 лютого на сайті Кабміну опубліковано постанову від 28.02.2025 № 233, якою внесено зміни до порядку бронювання війсь...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
Нове
30.05.2025
Як у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток відобразити витрати, що пов’язані з придбанням цінних паперів
Розглянемо, за якою вартістю відображаються у додатку ЦП витрати, що пов’язані з придбанням цінних паперів, та в якому звітному (податковому) періоді відображаються такі витрати. Більше за темою: Додаток ЦП: цінні папери – різниці За якою вартістю відображаються у рядку 02 додатка ...
30.05.2025
Чи потрібно реєструвати місце зберігання, якщо воно вже зареєстроване іншим СГД
Розглянемо, кому потрібно/не потрібно вносити відомості до Єдиного реєстру місць зберігання. Більше за темою: Вимоги до місць зберігання і транспортування пального: відповіді на актуальні запитання Чи потрібно СГ вносити до Єдиного реєстру місць зберігання відомості про приміщення, в якому буд...
30.05.2025
Чи передбачено застосування РРО особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків. Правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО регулюються Податковим кодексом (далі – ПК) і Законом...
Кращі матеріали