Трансформація сфери банкрутства: від ліквідації – до відновлення

Більше за темою:

Ліквідація у зв’язку з банкрутством: правові аспекти

Ліквідація фермерського господарства шляхом банкрутства

Трансформація сфери банкрутства в Україні в умовах війни має бути спрямована на збереження економічно життєздатних підприємств і мінімізацію ризиків їхньої ліквідації. На цьому наголосила заступниця Міністра юстиції Людмила Кравченко під час виступу на XI Форумі із реструктуризації та банкрутства у Києві.

«У сучасних умовах процедура банкрутства – це не стільки механізм припинення діяльності підприємств, скільки інструмент відновлення їхньої платоспроможності та підтримки економічної стабільності. Роль Мін’юсту – забезпечити сталість правових правил, прозорість процедур і відповідальність усіх учасників процесу», – зазначила Людмила Кравченко.

Заступниця Міністра підкреслила, що реформування сфери банкрутства є частиною виконання зобов’язань України у межах програми Ukraine Facility та адаптації законодавства до стандартів ЄС. З метою імплементації положень Директиви ЄС 2019/1023 вже внесено зміни до Кодексу України з процедур банкрутства, які передбачають механізми запобігання неплатоспроможності та своєчасного реагування на фінансові труднощі боржників.

Йдеться, зокрема, про впровадження інструментів превентивної реструктуризації, раннього виявлення ознак фінансової кризи та створення правових умов для збереження бізнесу до настання стану формальної неплатоспроможності.

Також акцент у виступі був зроблений на інституційній ролі Міністерства юстиції як державного органу з питань банкрутства, відповідального за формування та реалізацію державної політики у цій сфері, а також за приведення підзаконної нормативної бази у відповідність до оновленого законодавства.

Наразі триває робота над запровадженням спрощених процедур банкрутства для суб’єктів мікро- та малого бізнесу. Відповідний законопроєкт № 15024 вже розроблений Мін’юстом та зареєстрований у Верховній Раді. Очікується, що передбачені ним зміни дозволять добросовісним боржникам відновити платоспроможність або бути звільненими від боргів із мінімальними витратами та у стислі строки.

Окрему увагу Людмила Кравченко приділила розвитку професії арбітражного керуючого: забезпеченню доступу до професії, веденню Єдиного реєстру боржників, удосконаленню роботи Електронного кабінету арбітражного керуючого, підвищенню кваліфікації та здійсненню контролю за дотриманням стандартів діяльності.

Важливою складовою реформ вона назвала цифровізацію сфери банкрутства – розвиток автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», електронних сервісів і профільних реєстрів, що підвищують прозорість процедур та довіру з боку суду і кредиторів.

Ці інструменти покликані мінімізувати паперовий документообіг, забезпечити відкритість даних для учасників провадження та зменшити ризики зловживань.

Також у заході взяв участь директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Сергій Донков. Його виступ був присвячений питанням оскарження дій арбітражних керуючих та розмежуванню адміністративного і судового контролю за їхньою діяльністю.

У доповіді він детально окреслив багаторівневу систему контролю, яка включає адміністративний контроль з боку Міністерства юстиції, судовий контроль господарських судів, контроль саморегулівної організації арбітражних керуючих та контроль з боку учасників провадження.

Він наголосив, що Міністерство юстиції України здійснює превентивний адміністративний контроль через розгляд скарг, перевірки та застосування дисциплінарних заходів. До арбітражних керуючих можуть застосовуватися попередження, зупинення або анулювання свідоцтва на право здійснення діяльності – з урахуванням ступеня вини, тяжкості порушення та наявності попередніх дисциплінарних стягнень.

Водночас господарські суди забезпечують судовий контроль у межах конкретних справ. Зокрема, вони розглядають скарги на дії чи бездіяльність арбітражних керуючих, затверджують їхні звіти, можуть відсторонювати керуючих від виконання повноважень, а також вирішують питання відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями.

Окрему роль у системі професійного нагляду відіграє Національна асоціація арбітражних керуючих України як саморегулівна організація, що здійснює контроль за дотриманням правил професійної етики та стандартів діяльності арбітражних керуючих. Представники Асоціації входять до складу Дисциплінарної комісії, що забезпечує баланс державного та професійного підходів під час розгляду питань відповідальності.

За словами Сергія Донкова, ефективна координація між Мін’юстом, судами та професійною спільнотою арбітражних керуючих є ключовою для забезпечення балансу інтересів учасників провадження та підвищення довіри до процедур банкрутства.

XI Форум із реструктуризації та банкрутства організували видавництво Юридична практика спільно з Асоціацією українських корпоративних радників. Захід об’єднав представників органів державної влади, судової системи, фінансових установ, бізнесу та професійної спільноти для обговорення подальших кроків реформування сфери неплатоспроможності.

Мін’юст