Регулювання домашньої праці можуть посилити

22 травня 2025 року у Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання на тему: «Розвиток законодавчого регулювання домашньої праці в Україні».

Метою проведення заходу стало обговорення потенційних законодавчих ініціатив, спрямованих на удосконалення правового регулювання у цій сфері рекомендацій щодо створення відповідної урядової програми, а також механізмів реалізації пропонованих змін.

Головуюча на слуханнях – Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова повідомила, що 24 серпня 2024 року набрав чинності Закон від 25.04.2024 № 3680-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників», який став першим нормативно-правовим актом в історії незалежної України, що комплексно врегулював правовий статус домашніх працівників.

Профспілки відзначають низку ключових переваг цього Закону, серед яких:

1. Надання домашнім працівникам офіційного правового статусу.
2. Забезпечення захисту їх трудових прав та гарантій.
3. Зменшення правової невизначеності у сфері домашньої праці.
4. Можливість добровільної участі у системі соціального страхування, що створює передумови для формування страхового стажу та подальшого отримання пенсій.
5. Сприяння зниженню рівня незадекларованої праці.
6. Гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами.

Попри важливість і прогресивність цього Закону, практична реалізація його норм залишається вкрай обмеженою. За інформацією Пенсійного фонду, з моменту набуття ним чинності до державних органів надійшли відомості про офіційне працевлаштування лише 10 домашніх працівників. Водночас, відповідно до останніх статистичних даних Держстату, в державі нараховується близько 162 тисяч осіб, які надають побутові та персональні послуги в домогосподарствах.

Галина Третьякова звернула увагу на активний розвиток домашньої праці у межах платформної зайнятості, яка є різновидом нестандартної зайнятості. За її словами, зростання популярності такого виду зайнятості зумовлене цифровізацією, розвитком сфери послуг, можливістю отримання додаткового доходу, самостійної організації режиму праці та відпочинку, гнучким графіком роботи, українці не прагнуть стандартних форм зайнятості: аутсорсинг, аутстафінг і гіг-контракти тощо. Цифрові платформи стали особливо поширеними в Україні ще у 2013–2017 роках, коли держава займала перше місце в Європі та четверте у світі за показником зайнятості на цифрових платформах, що вимірюється за обсягом фінансових потоків та кількістю виконаних завдань. Крім того, Україна посіла перше місце у світі в сегменті IT-фрилансу. У структурі робіт і послуг, що надаються через цифрові платформи, значне місце займають саме домашні послуги: няні, сантехнічні, електромонтажні, слюсарні роботи, збирання меблів, обслуговування систем кондиціювання, вентиляції, каналізації, дрібний домашній ремонт, прибирання тощо. Водночас, як наголосила Голова Комітету, попри фактичне існування платформної зайнятості, в Україні досі слабке регулювання як цієї форми зайнятості загалом, так і правового статусу працівників, які надають послуги через цифрові платформи. Таким чином, ситуація потребує законодавчого врегулювання з метою захисту трудових прав і соціальних гарантій працівників, зайнятих у сфері платформної праці.

Також Галина Третьякова акцентувала, що формалізація домашньої праці є необхідною умовою для виведення значної частини робочої сили з тіні. Вона нагадала про дослідження, в якому домашні працівники були названі «Невидимими» – така характеристика влучно відображає реальність, у якій до 2024 року держава фактично не визнавала їх у межах формального ринку праці. Відсутність правового статусу та належної реєстрації таких працівників позбавляла їх можливості на соціальний і трудовий захист.

«Україна лише починає свій шлях у напрямі правової легалізації та соціального захисту домашніх працівників, при цьому враховуючи європейські стандарти та адаптуючи їх до національного контексту», – підсумувала Голова Комітету.

Директор Департаменту праці Міністерства економіки України Олег Гнатюк повідомив про значні трансформації у сфері зайнятості, які зумовлені поширенням платформної зайнятості як різновиду нестандартної форми праці. За його словами, такі зміни впливають на традиційні підходи до організації праці та формують нові моделі оплати, водночас створюючи суттєві виклики для всіх учасників ринку праці – роботодавців, працівників та держави. Серед основних викликів, що супроводжують розвиток цифрових трудових платформ, Олег Гнатюк виокремив: зростання масштабів неформальної зайнятості; зниження рівня соціальної захищеності працівників, незважаючи на те, що цифрові платформи також можуть створювати можливості для офіційного працевлаштування. Крім цього, він акцентував увагу на те, що у 2024 році була прийнята Директива (ЄС) 2024/2831 Європейського Парламенту та Ради від 23.10.2024 про покращення умов праці в роботі на платформі. Основною метою Директиви є встановлення належних умов праці для осіб, які працюють через цифрові платформи (зокрема, онлайн-сервіси доставки, таксі, фріланс-платформи), та забезпечення більш високого рівня їх правового та соціального захисту, який визначає: критерії для встановлення статусу працівника на платформах; запроваджує «презумпцію трудових відносин» у випадках, коли є ознаки контролю платформи над працівником – у такому разі особа вважається найманим працівником, а не фрілансером; забороняє алгоритмічне управління без людського контролю у трудових відносинах, дискримінацію та непропорційне використання рейтингів, що можуть впливати на оплату або доступ до завдань; передбачає обов’язкові мінімальні стандарти соціального захисту (оплату праці, нормування робочого часу, дотримання вимог з охорони праці), а також гарантує право працівників платформ на репрезентацію та участь у колективних переговорах.

Голова Профспілки домашніх працівників Тетяна Лаухіна наголосила, що працює над захистом прав цієї категорії осіб уже шість років. Вона підкреслила, що має глибоке розуміння потреб та очікувань домашніх працівників, адже сама працювала у цій сфері протягом 20 років. За її словами, результати періодичних опитувань серед фокус-групи свідчать про низький рівень довіри працівників до взаємодії з державою. Це, у свою чергу, призводить до втрати державою повноцінних, кваліфікованих громадян, адже серед домашніх працівників є багато людей з вищою освітою. Також Світлана Лаухіна звернула увагу на необхідність перегляду термінології, яка використовується у чинному Класифікаторі професій, зокрема, щодо недоцільності подальшого використання терміну «домашня прислуга», що наразі офіційно закріплений у ньому. За її словами, така термінологія є застарілою, неетичною та дискримінаційною, адже не відображає реального змісту праці, яку виконують особи, зайняті у сфері домашніх послуг. У цьому контексті вона запропонувала замінити зазначене формулювання на юридично та соціально коректний термін – «домашній працівник». Зміна назви професії має забезпечити більш точне правове визначення статусу осіб, які надають послуги в домашньому господарстві, та сприяти розвитку справедливої, правової і соціально захищеної моделі домашньої праці в України.

Керівник експертної групи з питань систем соціального страхування, страхових виплат і послуг Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України Михайло Коменда під час обговорення наголосив, що міністерство в цілому підтримувало і продовжує підтримувати законодавчу ініціативу, спрямовану на нормування праці домашніх працівників.

Заступниця генерального директора – керівниця експертної групи з питань розвитку системи надання соціальних послуг Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Оксана Суліма поінформувала про стан і перспективи вдосконалення соціальних послуг для осіб, які здійснюють догляд. Оксана Суліма звернула увагу на важливість не лише матеріального забезпечення, а й надання психологічної підтримки та можливості для перепочинку доглядальникам. Вона підкреслила, що ця робота є виснажливою, часто цілодобовою, і потребує належного реагування з боку держави. Мінсоцполітики працює над новими послугами і підходами, щоб забезпечити підтримку та тимчасове розвантаження доглядальників. У планах – впровадження послуги денного догляду для дітей з інвалідністю, яка поєднуватиме освітній процес та соціальні послуги розвитку й догляду які дозволять дітям перебувати в безпечному середовищі, а батькам – працювати. Оксана Суліма підсумувала, що наразі триває процес реформування системи соціальних послуг.

Директор громадської організації «Трудові ініціативи» Георгій Сандул зазначив, що серед ключових проблем у сфері домашньої праці є питання податкового регулювання, зокрема, сплати ПДФО. За його словами, відсутній чіткий механізм, хто саме повинен сплачувати ПДФО у трудових відносинах з домашніми працівниками. Це питання залишається відкритим і потребує врегулювання. Георгій Сандул наголосив на необхідності не лише законодавчих ініціатив, але й ефективних механізмів їх реалізації, що включають як податкове регулювання, так і дотримання міжнародних зобов’язань.

Під час виступу на комітетських слуханнях представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова озвучила низку системних проблем, які були виявлені за результатами моніторингу сфери праці домашніх працівників. Однією з головних проблем, за її словами, є відсутність ефективних механізмів повноцінного обліку домашніх працівників. Відповідно до інформації, отриманої Секретаріатом Уповноваженого від Державної податкової служби України, фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), не є платниками ЄСВ у частині домашніх працівників. Це означає, що вони не зобов’язані подавати звітність або сплачувати внески, що унеможливлює виявлення та облік таких трудових відносин. Олена Колобродова звернула увагу, що механізм укладення трудових договорів з домашніми працівниками фактично не працює, хоча і передбачений законодавчо. Зокрема, згідно з інформацією Пенсійного фонду, з 24 серпня по 31 грудня 2024 року лише одну особу було офіційно працевлаштовано як домашнього працівника, але ця особа не уклала ані договір про добровільну участь у системі соціального страхування з податковими органами (ст. 10 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI), ані договір про добровільну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду (ст. 12 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Також актуальною проблемою, за її словами, є повна відсутність нормативного врегулювання платформної зайнятості, яка набуває дедалі більшого поширення в Україні. Онлайн-платформи, що виступають посередниками у наданні домашніх послуг (через сервіси прибирання, ремонту тощо), не несуть відповідальності за умови праці, оплату, соціальний захист або безпеку працівників, оскільки діяльність у такому форматі не врегульована чинним законодавством. Таким чином, зазначені проблеми свідчать про необхідність вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери праці домашніх працівників, зокрема, щодо обліку, соціального страхування та врегулювання нових форм зайнятості.

Заступник завідувача відділу з питань гуманітарної та соціальної політики Дослідницької служби Верховної Ради Ірина Гуменюк у своєму виступі звернула увагу на низку актуальних проблем, пов’язаних із правовим регулюванням праці домашніх працівників. Згідно з даними Європейського Парламенту, приблизно 30% домашньої праці виключено з-під дії трудового законодавства, що зумовлює істотний дефіцит соціального захисту для працівників цієї сфери. Незважаючи на те, що домашні працівники становлять важливу частину ринку праці, їхній економічний та соціальний внесок часто залишається недооціненим. Одним із ключових показників незахищеності домашньої праці є рівень заробітної плати, що зазвичай значно нижчий за середній у кожній державі-члені ЄС. Крім того, специфіка домашньої праці ускладнює збирання статистичних даних, необхідних для аналізу умов праці у цій сфері. Проблема так званої статистичної «невидимості» сповільнює процес удосконалення національного законодавства щодо зайнятості домашніх працівників.

Завідувач відділу публічно-правових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, доктор юридичних наук, професор Людмила Купіна зазначила, що з метою удосконалення та розвитку законодавчого регулювання праці домашніх працівників в Україні сформовано низку пропозицій, які можуть бути враховані під час підготовки відповідних законопроектів. Серед них: усунення можливих правових колізій при ототожненні домашніх працівників із працівниками, які здійснюють трудову діяльність у фізичних осіб; законодавче визначення характеру, ознак і видів домашньої праці; нормативне закріплення прав домашніх працівників на об’єднання у професійні спілки та участь у колективних переговорах; обов’язкове поширення на них загальнообов’язкового державного соціального страхування; посилення механізмів державного контролю за додержанням законодавства про працю щодо домашніх працівників; забезпечення виконання державою інформаційної функції у сфері регулювання домашньої праці.

Провідна наукова співробітниця відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Яна Сімутіна зауважила на тому, що для ефективної легалізації праці домашніх працівників на державному рівні необхідно розробити комплекс заходів, спрямованих на подальше приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема, Конвенції МОП № 189 та Рекомендації МОП № 201; удосконалення податкового законодавства та створення ефективного механізму участі домашніх працівників у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; стимулювання офіційного працевлаштування шляхом створення чітких переваг як для роботодавців, так і для домашніх працівників для укладання трудових договір, зокрема, розбити типовий трудовий договір про домашню працю; проведення кампаній з підвищення обізнаності громадськості та інформування домашніх працівників про їхні права, доступні системи підтримки, існуючі профспілкові чи інші представницькі організації домашніх працівників; моніторинг та ефективне правозастосування шляхом створення дієвих механізмів для забезпечення реалізації нових норм, які регулюють домашню працю.

Завідувач відділу соціоекономіки праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», доктор економічних наук Вікторія Близнюк зазначила, що головною метою законодавчого врегулювання домашньої праці як в Україні, так і в інших країнах, є надання домашнім працівникам таких самих трудових прав і соціальних гарантій, як і іншим працівникам. Серед основних напрямів і подальших кроків у сфері регулювання зайнятості домашніх працівників в Україні Вікторія Близнюк назвала необхідність імплементації положень Конвенції МОП № 189 та Рекомендації МОП № 201 у національне законодавство. Зокрема, йдеться про посилення захисту домашніх працівників у питаннях, що стосуються запобігання дискримінації, примусовій праці, торгівлі людьми, забезпечення доступу до соціального захисту, а також моніторингу діяльності приватних агентств зайнятості, які наймають осіб для роботи в інших країнах.

Керівник з урядових зв’язків у Східній Європі та Центральній Азії компанії Glovo Тарас Шевченко під час обговорення можливостей правового регулювання праці домашніх працівників наголосив на важливій ролі цифрових платформ у сучасній економіці. За його словами, платформи, як системо формуючі інструменти, створюють значну додану вартість і забезпечують доходом сотні тисяч громадян. Зокрема, він зазначив, що в Україні понад 350 тисяч фізичних осіб отримують дохід завдяки платформам, а з урахуванням суміжних сервісів ця цифра може сягати мільйона. Потенційні податкові надходження до бюджету лише від діяльності на платформах можуть становити до 10 мільярдів гривень на рік. Glovo підтримує ініціативу використання платформ як механізму для реалізації концепції регулювання домашньої праці, зокрема через спрощену реєстрацію та застосування зниженої ставки оподаткування (5 % + 5 %). Компанія також висловила готовність до співпраці з державними органами з метою забезпечення прозорого й ефективного регулювання цифрової зайнятості, що сприятиме залученню іноземних інвестицій в Україну.

Керівниця з публічної політики компанії Bolt в Україні Юлія Маліч під час обговорення питань регулювання домашньої праці та платформної зайнятості підкреслила, що компанія охоплює декілька бізнес-вертикалей, включаючи перевезення пасажирів і доставку їжі (Bolt Food), тим самим забезпечуючи зайнятість як для водіїв, так і кур’єрів. Водночас компанія підтримує ініціативу легітимізації домашньої праці, а також готова виступити експертним партнером у розробці сучасної моделі платформної зайнятості. Bolt висловлює підтримку концепції самозайнятих осіб зі спрощеною системою оподаткування як оптимальної форми правового статусу виконавців, що дозволить зберегти гнучкість у роботі та забезпечити сплату податків. Компанія заявила про готовність взяти на себе функцію податкового агента та здійснювати адміністрування податкових зобов’язань за фізичних осіб, навіть у разі відсутності в останніх формалізованого статусу (наприклад, ФОП). Юлія Маліч наголосила на важливості модернізації вітчизняного законодавства, завершення процесу легітимізації платформної зайнятості та необхідності створення ефективного механізму моніторингу і контролю у цій сфері.

Старший менеджер із взаємодії з органами державної влади GFC Big Ideas Олесь Дмитренко відзначив, що навіть за відсутності представництва Uber в Україні компанія сплачує податки з доходів, отриманих на території держави. Олесь Дмитренко підтримав концепцію розвитку домашньої економіки, що передбачає створення сприятливих умов для домогосподарств та можливості додаткового заробітку через платформи без необхідності реєстрації ФОП. Він наголосив на необхідності законодавчого оновлення у сфері Gig Economy, оскільки чинне законодавство не встигає за темпами її розвитку. Представник GFC закликав наукову спільноту до створення нових правових рішень, які забезпечать баланс між інноваціями, гнучкістю зайнятості та правами громадян.

Підводячи підсумки, Голова Комітету Галина Третьякова наголосила на тому, що головною метою законодавчого регулювання домашньої праці в Україні є забезпечення гідних умов праці та можливостей для отримання додаткового доходу через цифрові платформи, дистанційну роботу, нефіксований графік, аутсорсинг, аутстафінг і гіг-контракти. Така форма зайнятості має бути легальною, престижною та спрямованою на підвищення добробуту українських домогосподарств.

Крім того, Комітет очікує від учасників слухань письмові пропозиції до проєкту рекомендації, які після опрацювання будуть затверджені на одному із засідань Комітету.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів