Приєднання України до Єдиної зони платежів у євро: що для цього потрібно

Більше за темою:

Експорт товарів вартістю не більше 1 000 євро: коли можна без митної декларації та якими будуть ПДВ-наслідки?

Представники Європейської Комісії (DG ENEST, TRADE та FISMA) разом із Представництвом ЄС в Україні провели зустріч із головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Сторони обговорили текст законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (реєстр. № 14327).

Представники Єврокомісії висловили очікування, що проєкт Закону буде приведений у відповідність до acquis ЄС у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT).

Європейська Комісія підкреслила важливість своєчасного ухвалення законопроєкту SEPA, що є кроком уперед у рамках дорожньої карти верховенства права, важливим етапом процесу вступу України до ЄС, посиленням гарантій у боротьбі з відмиванням коштів, а також практичним покращенням для громадян та бізнесу. Комісія надала набір технічних зауважень для забезпечення відповідності законопроєкту чинному законодавству України.

«Реалізація відповідного акту після ухвалення значно здешевить і прискорить міжнародні платежі нашого бізнесу та фізичних осіб. Імплементація стандартів ЄС є безумовною підставою нашого єврочленства. Тому з проектом Закону зволікати не будемо», - наголосив голова Комітету Данило Гетманцев.

Нагадуємо, що Уряд схвалив пакет проєктів змін до деяких законодавчих актів* щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це – стратегічний крок до інтеграції у європейський фінансовий простір, яким вже користуються понад 500 мільйонів людей та бізнес у 42 країнах Європи.

Законопроєкти спрямовані на приведення українського законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів ЄС та FATF, що є невід’ємною складовою виконання зобов’язань України в рамках євроінтеграційного процесу.

Українці та бізнес отримають можливість здійснювати міжнародні перекази у євро швидко, без зайвих комісій та за єдиними правилами для всіх країн-учасниць SEPA.

Ключові зміни, передбачені законопроєктами:

• Створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, що адмініструватиметься Мінфіном, міститиме лише IBAN, ПІБ власника та назву банку. Залишки коштів, рухи по рахунках, вміст сейфів чи дата відкриття/закриття не включаються! (Законопроєкти набирають чинності з моменту прийняття та офіційного опублікування законів, крім положень, що стосуються створення та функціонування Реєстру рахунків і сейфів, а також Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів – вони набудуть чинності з моменту вступу України до Європейського Союзу.)
• Збереження банківської таємниці. Реєстр містить лише 1/13 повного обсягу інформації, визначеної ст. 60 Закону від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність».
• Доступ до реєстру матимуть лише уповноважені державні органи (Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція України, СБУ) через захищені канали в межах розслідування серйозних злочинів. Витоків чи публікації даних не допускається!
• Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, що адмініструватиметься Мінфіном, запроваджується для прозорості фінансових потоків.
• Удосконалення процедури верифікації кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, нові механізми та санкції відповідно до стандартів AML/CFT.
• Додатковий захист викривачів у сфері фінансового моніторингу та розширення суб’єктів первинного фінансового моніторингу для кращого контролю незаконних фінансових операцій.
• Посилення контролю за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ.

Економічний ефект: Україна зекономить 70–100 млн євро щороку на міжнародних переказах. Для 120 тис. українських малих та середніх підприємств, які регулярно експортують до ЄС, річна економія складе близько 4 тис. євро на одну компанію.

Законодавчі зміни, після їх прийняття Парламентом, забезпечать:

• менші банківські комісії, швидші транскордонні платежі, підвищення прозорості фінансової системи та зниження корупційних ризиків;
• новий імпульс для інтеграції до європейського фінансового простору та доступу до макрофінансової допомоги ЄС;
• зниження транзакційних витрат і стимул для експорту ІТ-послуг, що додасть до 0,3 % ВВП за паритетом купівельної спроможності у перший рік після запуску SEPA переказів.

Вступ до SEPA – це важливий крок до європейської інтеграції та цифрової відкритості України, прозорості та нових можливостей для громадян та бізнесу.

Довідково. Зміни схвалено до таких законодавчих актів:

• «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
• «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
• «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».

Верховна Рада