Нові обмеження ЄС на імпорт сталі: які наслідки для України

Більше за темою:

Наслідки блокування каналів доставки: як імпортерам уникнути пені

ЗЕД-пеня при імпорті: чому виникає, хто нараховує та коли сплачувати

Нестача імпортного товару: як відобразити в обліку?

Рада Європейського Союзу остаточно затвердила оновлену систему захисту європейського ринку сталі від негативних наслідків глобального надлишкового виробництва. Про це повідомляє Рада ЄС.

Новий регламент набуде чинності 1 липня 2026 року та замінить чинний механізм захисних заходів, термін дії якого завершується 30 червня.

Основні зміни

Оновлений регламент зберігає систему тарифних квот як ключовий інструмент захисту ринку сталі ЄС, проте суттєво переглядає її параметри. Зокрема:

• загальний обсяг тарифних квот буде скорочено майже удвічі – до 18,3 млн тонн на рік;
• на імпорт сталевої продукції понад встановлені квоти застосовуватиметься мито у розмірі 50 %.

Можливі наслідки для українських експортерів

За попередніми оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, запровадження нових правил може призвести до втрати Україною від 0,5 млрд до 1,2 млрд дол. США експортного виторгу щороку.

Також прогнозується, що протягом найближчих п’яти років сукупні втрати експортної виручки українських металургійних підприємств можуть сягнути близько 5 млрд дол. США.

Україна може отримати особливий статус під час розподілу квот

Водночас документ передбачає, що під час розподілу тарифних квот Європейська комісія має враховувати інтереси України як держави-кандидатки на вступ до ЄС.

При цьому такі рішення не повинні знижувати загальну ефективність механізму захисту європейського ринку сталі.

Позиція держав-членів ЄС

Напередодні ухвалення регламенту Естонія, Латвія та Литва виступили за повне звільнення української металопродукції від дії нових обмежень. Країни наголошували, що металургійна галузь залишається одним із ключових джерел валютних надходжень для України та відіграє важливу роль у підтримці економіки й зайнятості в умовах повномасштабної війни.

Окрему заяву також зробили Швеція, Фінляндія та Данія, які закликали врахувати складну економічну ситуацію України під час розподілу тарифних квот.

Дія.Бізнес