Міста з найкращим економічним кліматом: результати опитування

Харків, Вінниця та Луцьк, на думку українців, змогли найкраще адаптувати свою економіку до викликів повномасштабної війни, а ось Полтава, Кропивницькій та Запоріжжя пасуть задніх. При цьому Харків на думку громадян з точки зору економіки навіть більш пристосований, ніж Київ.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на результати девʼятого муніципального опитування.

Вона зазначила, що, попри близькість до епіцентру воєнних дій і щоденні обстріли, українці вважають найбільш пристосованою до умов війни економіку Харкова. Так вважає 70 % опитаних українців. На другому місці – Вінниця – так вважають 64 % опитаних. На третьому місці – Луцьк і Київ – 65 %. На четвертому – Чернігів – 64 %.

«Як ми бачимо, близькість або віддаленість міст від фронту, а також ризики обстрілів не завжди впливають на економічну активність. Харків і Чернігів – міста, які зазнають нищівних атак. Але економіку цих міст вважають пристосованою. Натомість, віддалені від фронту Чернівці і Ужгород  – у топі міст, з найменш пристосованою до війни економікою. Так вважають 53 % і 54 % опитаних українців. Також непристосовані за цим показником Полтава і Кропивницький – 45 % і 49 %», – зауважила Шуляк.

За її словами, одним з найпоказовіших критеріїв у цьому плані є відкриття бізнесу – в деяких містах це відносно просто, в інших – навпаки. Зокрема, зробити це відносно легко у Рівному – так вважають 41 % опитаних, в Ужгороді – 37 % опитаних, у Хмельницькому – 36 %. А от найскладніше це зробити у Миколаєві – 23 % опитаних, Запоріжжі – 25 % і Полтаві – 25 %.

«Цікаво, що Київ, Львів і Дніпро не входять в топ міст, де відкриття будь-якого нового бізнесу – справа нескладна та всі бюрократичні і корупційні складові виключені. Наприклад, те, що в Києві легко відкрити бізнес, вважають тільки 31 % громадян, щодо Львову це 29 % опитаних і щодо Дніпра – 32 %», – повідомила Олена Шуляк.

Вона нагадала, що аналіз економічної активності і економічного потенціалу – перше, на що мають звертати увагу громади при створенні програм свого комплексного відновлення. Крім цього, економічний чинник разом з демографічним буде одним з вирішальних, коли будуть прийматися рішення про відновлення вщент зруйнованих населених пунктів. Це прописано у законодавчій рамці щодо відновлення – законопроєкті «Про основні засади відновлення».

«Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу», – підсумувала парламентарка.

«Слуга Народу»

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm