Чого чекати далі від економіки України: огляд НБУ (лютий 2026 року)

Щокварталу Національний банк оновлює макроекономічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений здебільшого для фахівців. На цій сторінці простою мовою пояснюємо, як НБУ бачить майбутнє економіки України.

Роз&;яснення ґрунтуються на прогнозі з Інфляційного звіту за січень 2026 року.

Як почувається економіка?

Масштабні атаки росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку. З одного боку, аварійні відключення електроенергії ускладнили життя бізнесу, зокрема обмежили виробничі можливості. З іншого, – через них українці менш схильні робити нові покупки. В умовах нестачі світла, а подекуди й тепла, населення стриманіше витрачало кошти на товари не першої необхідності.

Водночас російські обстріли не зупинили економіку, вона надалі зростає. Торік аграрії зібрали високі врожаї та успішно експортують частину продукції за кордон. Оборонні замовлення та проєкти з відновлення інфраструктури підтримують металургію, машинобудування та будівництво. Високі бюджетні видатки на соціальну сферу підживлюють споживчі витрати населення. Тож НБУ лише помірно погіршив прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік – із 2 % до 1,8 %.

У наступні роки економічне зростання пожвавиться. Цьому має посприяти збільшення інвестицій бізнесу в нові проєкти, особливо в разі суттєвого зниження безпекових ризиків. Водночас украй важливим є збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів.

Добра новина в тому, що ЄС вже затвердив значні обсяги допомоги Україні на найближчі роки. Це суттєво знижує ризики для економіки.

Що з робочими місцями та зарплатами?

На тлі міграції та мобілізації дефіцит працівників на ринку праці зберігається. Руйнування критичної інфраструктури ускладнило умови життя, що призвело, зокрема, до додаткових виїздів українців за кордон останніми місяцями. Тож підприємства згідно з опитуваннями й надалі відчували брак робітників.

Водночас ситуація з нестачею робітників є кращою, ніж рік тому. Цьому сприяло активніше залучення до роботи ветеранів, жінок, молоді та людей пенсійного віку. Упродовж останніх місяців кількість резюме на сайтах працевлаштування зростала швидше, ніж кількість вакансій. 

Зростання зарплат триває. Воно є повільнішим, ніж раніше, але все одно швидшим за інфляцію. Збільшення реальних зарплат (понад рівень інфляції) у 2025 році становило близько 7 %. Очікується, що найближчими роками зарплати в реальному вимірі також зростатимуть на 6–7 %, адже дефіцит працівників, імовірно, зберігатиметься як під час війни, так і на етапі відбудови країни.

Що з цінами?

Ще навесні 2025 року інфляція була досить високою (майже 16 %), але відтоді вона стрімко знизилася. За підсумками минулого року темпи зростання цін становили вже 8 %, що є доволі помірним рівнем. На початку 2026 року зниження інфляції продовжилося. Так, у січні споживчі ціни в середньому перевищували минулорічний рівень на 7,4 %.

Зниженню інфляції значно посприяли високі торішні урожаї. Завдяки ним відчутно сповільнилося зростання цін на більшість продуктів харчування, а деякі виявилися навіть дешевшими, ніж попереднього року. Важливими були й дії НБУ. Зокрема, підтримання доволі стійкої ситуації на валютному ринку обмежило зростання цін на імпортовані товари, а збереження привабливості заощаджень в гривні стримало тиск на ціни з боку споживчого попиту.

Однак наслідки війни перешкоджають швидшому зниженню інфляції. Наприклад, перебої з енергозабезпеченням та брак кваліфікованого персоналу збільшують витрати підприємств і спонукають їх частіше переглядати ціни на свою продукцію.

НБУ очікує, що інфляція залишатиметься помірною упродовж цього року. У наступні роки вона має поступово знизитися близько до цілі 5 %. Цьому сприятимуть очікуване нарощування врожаїв (якщо не буде погодних аномалій), а також заходи НБУ. Допоможуть і зовнішні чинники, зокрема збереження помірних цін на нафту.

Основним ризиком для цього прогнозу інфляції, звісно, залишається перебіг війни.

Як захистити заощадження від інфляції?

Гривневі депозити та облігації уряду (ОВДП) залишаються привабливими для заощаджень. Ставки за строковими депозитами в національній валюті становлять переважно від 10 % до 15 % річних. А ставки за ОВДП – від 13 % до 17 %. Для порівняння: прогнозований НБУ рівень інфляції за підсумками 2026 року – 7,5 %.  

Отже, дохідність гривневих інструментів є достатньою для того, щоб захиститися від інфляції. Не дивно, що попит на гривневі депозити та ОВДП залишається достатньо жвавим. Вкладення українців у ці інструменти впродовж останніх місяців надалі зростали.

Для НБУ важливо зберігати привабливість гривневих інструментів. Що більше українці довіряють гривні, то менше купують валюти. Це, зі свого боку, сприяє меншому тиску на курс гривні, економії валютних резервів і подальшому зниженню інфляції. Саме тому НБУ знижує свою облікову ставку поступово, щоб підтримати попит на гривневі інструменти та тримати інфляційні процеси під контролем.

НБУ