Чи можна надати відпустку на дітей новій працівниці, яка не отримала компенсацію на попередньому місці роботи

Практична ситуація

У червні 2026 року на підприємство прийняли працівницю, яка має право на додаткову соціальну відпустку на дітей та просить надати їй таку відпустку, оскільки за попереднім місцем роботи вона нею не скористалася й відповідну грошову компенсацію не отримала. Чи зобов’язаний новий роботодавець надати їй таку відпустку за 2026 рік? Як переконатися, що жінка дійсно не отримала за 2026 рік відпустку на дітей?

Умови надання щорічної додаткової оплачуваної соціальної відпустки на дітей передбачено ст. 182¹ КЗпП та ст. 19 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504).

Така відпустка надається одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків. Тривалість її – 10 календарних днів, за наявності декількох підстав її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Зазначена відпустка надається не за відпрацьований рік, а за календарний, і право на неї виникає раз на рік, якщо працівниця має відповідний статус.

Як передбачено ч. 1 ст. 24 Закону № 504, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні, зокрема, додаткової відпустки на дітей.

Оскільки умови та порядок надання такої відпустки в законодавстві визначені нечітко, виникає багато різних запитань, зокрема й щодо нашої ситуації.

Держпраці в своєму роз’ясненні стверджує, що виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку на дітей у разі звільнення працівника є обов’язком роботодавця, незалежно від бажання працівника. Тому працівниця має звернутися до попереднього роботодавця, щоб їй виплатили компенсацію за невикористану відпустку на дітей.

Проте на практиці такою порадою важко скористатися, адже працівниця не може звернутися з різних причин. Або ж попередній роботодавець відмовить у такій виплаті «заднім числом», що є виправданим. Адже таку компенсацію слід було виплатити саме під час звільнення, коли працівниця ще перебувала в трудових відносинах. І таку виплату підприємство вже не може провести, адже вона не вважатиметься як грошова компенсація за відпустку працівниці. Безумовно, працівниця має право звернутися до суду, але ж ця процедура тривала та витратна.

Тому вважаємо, що роботодавець за новим місцем роботи має право надати працівниці відпустку на дітей, оскільки право на неї виникає не за відпрацьований період, а раз на рік залежно від статусу. Але передусім варто переконатися, що жінка не скористалася відпусткою і не отримала компенсацію. Щодо компенсації можна попросити, щоб працівниця пред’явила копію наказу про звільнення з попереднього місця роботи. Значно складніше підтвердити невикористання відпустки. Як варіант, працівниця може надати довідку з попереднього місця роботи або ж роботодавець може самостійно надіслати запит попередньому роботодавцю.

Крім того, нагадаємо, що відпустка на дітей надається одному з батьків, тому працівниця (якщо вона не є одинокою матір’ю) має ще й підтвердити, що батько дітей не скористався відпусткою.

Більше про умови надання та порядок оформлення «дитячої» відпустки див. у статті «Додаткова соціальна відпустка на дітей».