Які відпустки «згорають» наприкінці року?

Наближається кінець календарного року. І це період не тільки для підбиття підсумків роботодавцем, а ще й останні можливості надати деяким працівникам відпустки, які «згорають» цього року. Що це за відпустки? Що робити, коли їх частина переходить на наступний рік, і чи можна використати відпустки, обмежені певним періодом?

Законодавче підґрунтя

Основним законодавчим актом, що регулює порядок надання різних видів відпусток, є Закон від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504), проте деякі відпустки передбачені спеціальними законами.

Перенесенню підлягають відпустки, що належать до щорічних, тобто основна та додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 7 ст. 20 Закону № 504), а також інші відпустки, установлені спеціальним законодавством.

Усі інші види відпусток не переносяться, тому ними треба скористатися в поточному році, коли виникло право на такі відпустки. Розглянемо детальніше, які саме відпустки не можна переносити.

Відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності

Як передбачено ст. 77² КЗпП і ст. 16² Закону № 504, додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів (далі – к. д.) на рік надається:

• учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, згідно зі ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551);
• постраждалим учасникам Революції Гідності, відповідний статус яким надається на підставі постанови КМУ від 28.02.2018 № 119 «Деякі питання соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності»;
• особам з інвалідністю внаслідок війни (ст. 13 Закону № 3551);
• особам, реабілітованим відповідно до Закону від 17.04.1991 № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (далі – Закон № 962).

Оскільки перелічені вище відпустки не належать до щорічних, невикористані дні таких відпусток на наступні роки не переносяться.

Зазначена ситуація може виникнути, наприклад, тоді, коли таку особу було працевлаштовано наприкінці року і, відпрацювавши хоча б один день, вона зможе отримати додаткову відпустку згідно зі ст. 16² Закону № 504.

«Чорнобильська» відпустка

Чорнобильцям відпустка надається на підставі п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796).

Таку додаткову відпустку зі збереженням зарплати можуть отримати працівники, віднесені до першої та другої категорій чорнобильців. Згідно з п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796 тривалість такої відпустки – 14 робочих днів, але, оскільки Закон № 504 визначає тривалість відпусток у календарних днях, вона становитиме 16 к. д.

Тож, якщо «чорнобильська» відпустка надається у грудні – січні, вона так само вважається наданою за той календарний рік, на який припадає її початок.

Відпустка для підготовки до участі в змаганнях

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається відповідно до ст. 77¹ КЗпП і ст. 16¹ Закону № 504. Порядок надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях затверджено постановою КМУ від 01.06.2011 № 565 (далі – Порядок № 565).

Така відпустка надається на підставі заяви працівника та листа-виклику Мінмолодьспорту на спортивні змагання (п. 4 Порядку № 565). На період перебування у відпустці за працівником – учасником змагань зберігається місце роботи та середній заробіток (п. 7 Порядку № 565). Тривалість такої відпустки – не більш як 40 к. д. на рік.

Оскільки ця відпустка не належить до щорічних і законодавством не передбачено її перенесення на інший період, працівник, який не скористався нею в межах строку, передбаченого листом-викликом, втрачає право на її отримання в інший період.

Навчальна відпустка

Надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням передбачено ст. 211, 213, 216 КЗпП і ст. 13–15 Закону № 504.

Право на її отримання мають працівники, які поєднують роботу з навчанням, тобто ті, хто:

• здобуває загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною та заочною формами навчання при загальноосвітніх школах;
• успішно навчається на вечірніх відділеннях закладів професійно-технічної освіти;
• успішно навчається без відриву від виробництва у закладах вищої освіти (далі – ЗВО) з вечірньою та заочною формами навчання;
• складає вступні іспити в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва;
• навчається у ЗВО з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості.

Навчальна відпустка надається за основним місцем роботи в період, визначений закладом освіти. Згідно зі ст. 217 КЗпП на час таких відпусток за працівниками зберігається місце роботи і середня зарплата.

Таким чином, працівникам, які навчаються у школах та успішно навчаються в училищах, ЗВО, надаються додаткові оплачувані відпустки на підставі заяви працівника та довідки-виклика навчального закладу.

Зазвичай заклади освіти в період закінчення поточного року та настання наступного не видають виклики на такі відпустки, оскільки їхніми навчальними планами це не передбачено. Тому, якщо працівник не скористався своїм правом на таку відпустку у визначений навчальним закладом період, на інший період вона не переноситься.

Творчі відпустки

Творча відпустка надається згідно зі ст. 77 КЗпП і ст. 16 Закону № 504. Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток затверджено постановою КМУ від 19.01.1998 № 45.

Творчі відпустки надаються працівникам підприємств незалежно від форм власності за основним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (тривалістю до трьох місяців) або доктора наук (до шести місяців), для написання підручника, а також монографії, довідника (до трьох місяців) тощо. Право на неї мають працівники, які успішно поєднують основну діяльність із науковою роботою.

Також творча відпустка надається професійним творчим працівникам закладів культури для підготовки та участі в мистецьких конкурсах, гастрольних заходах та інших культурно-мистецьких проєктах. Тривалість такої відпустки не може перевищувати 90 к. д. на рік.

Творча відпустка надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади чи вченої ради закладу вищої освіти III–IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про її доцільність або довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік.

Тобто у відповідному документі вказується строк надання відпустки. Якщо працівник пропустив визначений строк відпустки, роботодавець не повинен надавати її в інший період.

Відпустки без збереження зарплати

Найбільш відомі неоплачувані відпустки надаються згідно зі ст. 25, 26 Закону № 504 та ст. 84 КЗпП. Цей вид відпусток надають:

• за бажанням працівника в обов’язковому порядку – за наявності певного статусу або обставин, перелічених у ст. 25 Закону № 504;
• за згодою сторін – за сімейними обставинами та з інших причин не більш ніж на 15 к. д. (ст. 26 Закону № 504). До відома: якщо набуде чинності Закон від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», тривалість такої відпустки буде більшою.

Законодавством не передбачено перенесення відпустки за власний рахунок на наступний рік, тому, якщо працівник не взяв її у 2023 році, то отримати таку відпустку у 2024 році не вдасться.

Відпустки, які мають визначений період

До відпусток, які втратять актуальність протягом певного часу, належать відпустки у зв’язку з усиновленням (ст. 18¹ Закону № 504) та при народженні дитини (ст. 77³ КЗпП, ст. 19¹ Закону № 504).

Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини надається працівникові, який усиновив дитину із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Її тривалість становить 56 к. д. (70 к. д. – при усиновленні двох і більше дітей). Таку відпустку працівник має право отримати в разі, коли не минуло трьох місяців із дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини. Тому вона «згорає» після закінчення зазначеного строку.

Відпустка при народженні дитини надається тривалістю до 14 к. д. не пізніше трьох місяців із дня народження дитини. Після спливу цього строку працівник втрачає право на її отримання.

Висновки

Відпустки, які надаються в межах одного календарного року, не переносяться на інший, а якщо певними нормативно-правовими документами встановлено періоди надання деяких відпусток і працівник не оформив їх, то вони «згорають». Також невикористані дні таких відпусток не підлягають компенсації при звільненні працівника. Зокрема, це стосується відпустки, яка надається учасникам бойових дій (див. постанову Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 241/2229/20, провадження № 61-12287св21).