Звільнення працівника до закінчення двомісячного строку попередження про скорочення

Практична ситуація. Адміністрація підприємства повідомила працівника за два місяці про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП – у зв’язку зі скороченням чисельності та штату. Проте працівник знайшов собі роботу та хоче звільнитися раніше, але за цією самою статтею, оскільки хоче, щоб йому виплатили вихідну допомогу.

Запитання. Чи можна звільнити працівника до закінчення двомісячного строку попередження та чи має право роботодавець відмовити в такому достроковому звільненні?

Чи можна звільнити працівника у зв’язку зі скороченням до закінчення двомісячного строку попередження?

Питання звільнення працівників за бажанням до спливу двомісячного строку попередження трудовим законодавством не врегульоване. Проте є відповідне роз’яснення в листі Мінсоцполітики від 07.10.2015 № 420/06/186-15, а також судова практика, зокрема постанова Верховного Суду від 08.07.2020 № 569/17130/17. Там зазначається, зокрема, що роботодавець не має права звільнити працівника до закінчення двомісячного строку попередження. Але якщо працівник виявить бажання звільнитися до закінчення цього строку, роботодавець може (але не зобов’язаний) припинити трудові відносини за п. 1 ст. 40 КЗпП у строк, про який просить працівник. На виплату вихідної допомоги це не впливає, тобто вона не скасовується й має бути здійснена в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Тому працівник може подати роботодавцю заяву із проханням скоротити строк попередження про звільнення (а не заяву на звільнення за власним бажанням) та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. У такому разі трудові відносини можуть бути припинені за п. 1 ст. 40 КЗпП з виплатою вихідної допомоги, і права працівника не порушуються.

Проте, оскільки зазначене питання чітко не врегульоване законодавством, вважаємо, що роботодавець має право відмовити працівнику в задоволенні такої заяви (наприклад, якщо потрібно закінчити певну роботу на підприємстві, а прийняти на роботу іншого працівника на посаду, яка скорочується, не є доречним).

Отже, роботодавець може задовольнити прохання працівника та звільнити його за п. 1 ст. 40 КЗпП до закінчення двомісячного строку, але має право й відмовити в задоволенні заяви про дострокове звільнення за цією підставою.