Передусім зазначимо, що підприємства, які мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період і які отримали такий статус згідно з Критеріями та порядком, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затвердженими постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії та порядок № 76), та підприємства, що належать до об’єктів критичної інфраструктури, яким установлені категорії критичності згідно із Законом від 16.11.2021 № 1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі – Закон № 1882), відрізняються за своїм статусом та нормативно-правовим забезпеченням їх діяльності.
Зокрема, до підприємств, на які покладено виконання життєво важливих функцій та/або надання послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать підприємства у сфері: урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії), водопостачання та водовідведення, продовольчого забезпечення, охорони здоров’я, фармацевтичної промисловості, виготовлення вакцин, сталого функціонування біолабораторій, інформаційних послуг, електронних комунікацій, фінансових послуг, транспортного забезпечення, оборони, державної безпеки, правопорядку, здійснення правосуддя, тримання під вартою, цивільного захисту населення та територій, порятунку, космічної діяльності, космічних технологій та послуг, хімічної промисловості, дослідницької діяльності тощо (ч. 4 ст. 9 Закону № 1882). Такі підприємства вносяться до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури згідно з Порядком ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженим постановою КМУ від 28.04.2023 № 415.
Звертаємо увагу! Деякі підприємства можуть одночасно мати і статус критично важливого для функціонування економіки згідно з Критеріями та порядком № 76, і статус об’єкта критичної інфраструктури відповідно до Закону № 1882. |
Особливості встановлення та обліку робочого часу під час воєнного стану визначені ст. 6 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), якою, зокрема, передбачена можливість збільшення нормальної тривалості робочого часу в період дії воєнного стану до 60 годин на тиждень лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, визначених згідно із Законом № 1882.
Водночас ч. 8 ст. 6 Закону № 2136 установлено, що для неповнолітніх працівників, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури, збільшена до 60 годин на тиждень тривалість робочого часу під час воєнного стану не застосовується.
Отже, для неповнолітніх працівників, в тому числі тих, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури та підприємствах, що мають статус критично важливих для функціонування економіки під час воєнного стану, має бути встановлена така тривалість робочого часу:
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП для осіб відповідного віку (про особливості працевлаштування неповнолітніх див. статтю «Особливості працевлаштування неповнолітніх»).