Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Договір позички автомобіля укладено з працівником підприємства: відповідаємо на ваші запитання

18.08.2026

Підприємство має намір укласти з працівником договір позички, відповідно до якого буде безплатно користуватися автомобілем цього працівника. Виникла низка запитань:

  • чи потрібно нотаріально посвідчувати договір;
  • чи можливе підписання договору, якщо орендодавцем є директор;
  • чи можна укласти договір позички автомобіля не з працівником підприємства, а, наприклад, з його дружиною;
  • які наслідки позички автомобіля , якщо працівник звільняється.

Позичка транспортного засобу та нотаріальне посвідчення: у чому проблема

Добре відомо, що в разі оренди (а це платне користування) транспортного засобу у фізособи договір необхідно нотаріально посвідчити (ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). А ось щодо позички автомобіля є винятки. Відповімо на запитання, які стосуються цієї ситуації, зокрема, через особливі погляди податківців (ІПК від 19.06.2018 № 2721/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Чи потрібно нотаріально засвідчувати договір позички автомобіля, укладений з фізособою?

За правилами цивільного законодавства договір позички автомобіля, укладений із фізособою, не обов’язково засвідчувати у нотаріуса. Однак тут є досадний нюанс, через який доводиться визнати, що цей момент недостатньо врегульований на законодавчому рівні. Тому на практиці нерідко виникають спори, в тому числі – судові. Пояснимо докладніше.

Правила укладання договору позички визначено гл. 60 ЦКУ. Договір позички (або, як його ще називають, договір безоплатного користування майном) передбачає, що одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 ЦКУ).

Вимоги до форми договору позички наведено у ст. 828 ЦКУ. Там сказано, що договір позички між юрособами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Крім того, у ч. 4 ст. 828 ЦКУ є уточнення: договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією зі сторін є фізособа, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Як бачите, для нашої ситуації зроблено виняток: «крім наземних самохідних транспортних засобів». Тобто, якщо предметом договору позички між юрособою та фізособою є наземний самохідний транспортний засіб (наприклад, автомобіль), посвідчувати договір у нотаріуса не потрібно.

Тепер про нюанс, про який ми сказали вище. Справа в тому, що в українському законодавстві немає визначення поняття «самохідний транспортний засіб». Тому під час податкових перевірок нерідко виникає ситуація, коли договір позички автомобіля, укладений між підприємством та фізособою, податківці намагаються визнати недійсним. Доводити свою правоту в такій ситуації підприємству доводиться, на жаль, у судовому порядку.

Чи є позитивна для платника податків судова практика із цього питання? Тобто чи підтверджують суди, що договір позички автомобіля, укладений із фізособою, не обов’язково засвідчувати нотаріально?

Так, суди із цього питання (у т. ч. Верховний Суд) – на боці платників податків.

Наведемо як приклад постанову Верховного Суду від 09.07.2020 у справі 640/1834/19 (ЄДРСР, реєстр. № 90329199).

У цьому спорі органом ДПС ставилося питання про недійсність договору позички автомобіля, укладеного між підприємством та фізособою, через відсутність нотаріального посвідчення. Проте суд визнав цей договір дійсним. Як аргументи було наведено такі факти:

  • ч. 4 ст. 828 ЦКУ після слів «позички транспортного засобу» було доповнено словами «(крім наземних самохідних транспортних засобів)» відповідно до п. 2 розд. I Закону від 05.07.2011 № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень». Метою прийняття цього Закону було усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень (про що свідчить Пояснювальна записка до Закону № 3565);
  • згідно зі ст. 1 Закону від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наземні транспортні засоби – це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, що підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового використання, зареєстровані в інших країнах;
  • п. «b» ст. 1 Європейської угоди щодо праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання України до цієї угоди – 07.09.2005), визначає, що автомобіль – це будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори. А згідно зі ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України;
  • враховуючи відсутність у чинному законодавстві України на час виникнення спірних правовідносин чіткого визначення поняття «наземний самохідний транспортний засіб», непосвідчення нотаріально договорів позички транспортних засобів не свідчить про недійсність останніх;
  • аналогічний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 (справа № 812/1823/17).

Є й пізніші судові рішення, у яких висловлено аналогічну позицію щодо дійсності договорів позички, не засвідчених нотаріально, наприклад:

  • постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 (ЄДРСР, реєстр. № 120002185);
  • рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 № 320/31721/23 (ЄДРСР, реєстр. № 123046397);
  • постанова Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 520/5139/2020 (ЄДРСР, реєстр. № 111290848).

Отже! Виходячи з норми ч. 4 ст. 828 ЦКУ та судової практики можна зробити висновок, що в нашій ситуації засвідчувати договір у нотаріуса – не обов’язково. Однак ви повинні розуміти, що цей момент через «досадний нюанс» (пробіл у законодавстві) може стати предметом судового спору з податковим органом. А це додаткові витрати часу та фінансів. Тому тільки вам вирішувати, засвідчувати нотаріально договір позички автомобіля, укладений із працівником, чи ні.

Позичка не у працівника: чи можливо

Найчастіше саме працівники підприємства надають останньому своє майно, зокрема автомобілі, для безоплатного користування. І зазвичай саме їх закріплюють потім для керування такими авто. Хоча, звісно ж, такої вимоги немає, це просто практика. Але серед позичкодавців можуть бути засновники або будь-які інші особи, скажімо, родичі працівників або засновників, які володіють цим майном, та інші сторонні особи. Через це цілком логічно виникає таке запитання:

Чи можна укладати договір позички автомобіля із фізособою, яка не є працівником підприємства?

Так, можна.

Факт наявності чи відсутності трудових відносин між позичкодавцем та користувачем майна ніяк не впливає на можливість укладання такого договору. Справа в тому, що трудові відносини регламентуються нормами трудового законодавства (насамперед КЗпП), а відносини щодо укладання договору позички – нормами цивільного законодавства (ЦКУ). І в цьому випадку норми КЗпП та ЦКУ не суперечать одна одній і не перетинаються. Наприклад, у ЦКУ немає вимоги про те, що фізособа, яка передає в позичку своє майно юрособі, повинна перебувати у трудових відносинах із цією юрособою.

Тому позичкодавцем автомобіля може бути будь-яка фізособа, яка є власником цього транспортного засобу, як працівник підприємства, так і стороння для підприємства людина.

Працівник звільняється: що з позиченим у нього авто

Якщо працівник, з яким у підприємства укладено договір позички, звільняється, то що буде з договором позички: припиняється чи продовжує діяти?

Автоматично такий договір не припиняється – якщо, звичайно, таку умову сторони не закріпили у договорі.

Як ми вже пояснили у відповіді на запитання вище, факт наявності або відсутності трудових відносин між сторонами не впливає на можливість укладання договору позички. Відповідно, і розірвання трудового договору не впливає на чинність договору позички.

Тому якщо сторони згодні, то підприємство має право продовжувати безоплатно користуватися автомобілем колишнього працівника на підставі чинного договору.

Однак усі ми розуміємо нестандартність такої ситуації. Можливо, колишній працівник не згоден з тим, щоб його автомобілем, як і раніше, безплатно користувався його колишній роботодавець. Тому у разі звільнення працівника договір може бути припинено достроково за взаємною згодою сторін (ст. 651 ЦКУ). Для цього сторонам потрібно підписати додаткову угоду до договору.

Наша порада. До договору позички майна можна включити умови, за яких дія договору припиняється достроково (наприклад, для нашої ситуації – у разі звільнення працівника чи його бажання продати автомобіль покупцю, від якого надійшла така пропозиція). Тоді при настанні певних обставин можна буде уникнути спорів між сторонами.

Позичкодавець автомобіля – директор: як укласти договір

Якщо автомобіль передається у позичку підприємству директором цього підприємства, то як у цьому випадку слід оформити договір? Адже виходить, що з обох сторін договір має підписати одна й та сама особа (з боку користувача – як директор підприємства, з боку позичкодавця – як фізособа, яка є власником автомобіля).

Справді, директор не має права підписувати договір позички з обох сторін. Це суперечитиме ч. 3 ст. 238 ЦКУ. Відповідно до цієї норми представник не може здійснювати правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах. І оскільки в нашому випадку директор – представник підприємства, він не має права укласти договір від імені цього підприємства із самим собою.

У такій ситуації директор може видати довіреність на право укладання договору позички іншому працівникові підприємства (наприклад, головному бухгалтеру). Тоді від імені підприємства (користувача предметом позички) договір підпише цей працівник, а від імені позичкодавця – власник автомобіля (директор).

Майте на увазі! Довіреність складається у тій самій формі, як і договір (ст. 245 ЦКУ). Тому якщо договір не буде засвідчений нотаріально, то й для довіреності достатньо простої письмової форми. Також у довіреності не забудьте вказати дату її видачі (ст. 247 ЦКУ).

Коментарі до матеріалу
Зміст
Статті за темою
07.08.2026
Довезення працівників – додаткове благо, інший дохід чи витрати роботодавця?
Довезення працівників, наприклад, з місць збору (зупинок) до місця роботи та назад давно перестало бути лише елементом соцпакету. Для багатьох роботодавців це питання безперервності виробництва, кадрової стабільності, змінного графіка роботи, віддаленості робочих місць або ж банальної відсутності зр...
03.07.2026
Створення, перейменування відділу, переведення працівників: який «базовий» місяць для індексації
Розглянемо на практичних ситуаціях, як організаційні та кадрові зміни впливають на визначення «базового» місяця для індексації. На практиці кадрові та організаційні зміни часто викликають запитання щодо індексації заробітної плати. Чи стає місяць створення нового відділу або його перейме...
02.07.2026
Родичі в установі: конфлікт інтересів на реальних подіях
Практический гид для руководителей, кадровиков и бухгалтеров бюджетных учреждений. На реальных кейсах НАЗК, заключениях Госаудитслужбы и судебной практике разбираем наиболее типичные конфликты интересов, возникающие в случае работы близких людей в одном учреждении. Робота чоловіка та дружини в одній...
Популярне
19.08.2026
Бронювання працівників: покрокові дії
У статті наводимо покроковий алгоритм дій роботодавця щодо бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств. Під час воєнного стану бронювання працівників є одним з важливих завдань роботодавця, адже це дає змогу підприємству працювати завдяки необхідній кількості персоналу. Але чи всі...
29.07.2026
Воєнний стан продовжено: що треба знати кадровику?
Зі статті дізнаєтеся, на які нюанси має звернути увагу кадровик у зв’язку із продовженням воєнного стану та мобілізації. Учергове продовжено воєнний стан та мобілізацію строком на 90 діб: з 2 серпня 2026 року до 31 жовтня 2026 року. Розглянемо особливості організації трудов...
28.07.2026
Розрахунок норми тривалості робочого часу – 2026
У статті наводимо розрахунок норми тривалості робочого часу на 2026 рік за п’ятиденного та шестиденного робочого тижня з урахуванням продовження воєнного стану до кінця 2026 року. Облік робочого часу є важливою частиною організації праці, тому роботодавці мають розраховувати норму його тривало...
Нове
14.08.2026
Якщо заборгованість із зарплати виплачується в серпні 2026 року
Компенсація громадянам втрати частини доходів через порушення строків їх виплати провадиться в разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не ви...
07.08.2026
Довезення працівників – додаткове благо, інший дохід чи витрати роботодавця?
Довезення працівників, наприклад, з місць збору (зупинок) до місця роботи та назад давно перестало бути лише елементом соцпакету. Для багатьох роботодавців це питання безперервності виробництва, кадрової стабільності, змінного графіка роботи, віддаленості робочих місць або ж банальної відсутності зр...
17.07.2026
Якщо заборгованість із зарплати виплачується в липні 2026 року
Компенсація громадянам втрати частини доходів через порушення строків їх виплати провадиться в разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не ви...
Кращі матеріали