13.12.19 р. у газеті «Голос України» опубліковано текст Закону від 14.11.19 р. № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі — Закон про Держбюджет-2020). Отже, з 01.01.20 р. набудуть чинності нові соціальні стандарти на 2020 рік — розміри мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) та прожиткового мінімуму (далі — ПМ), які впливатимуть на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів, зокрема на розміри податкової соціальної пільги (далі — ПСП) та розмір доходів, який дає право на її застосування, граничні максимальні та мінімальні розміри оподатковуваних доходів тощо.
Відповідно до ст. 8 Закону про Держбюджет-2020 МЗП установлено на весь рік у єдиному розмірі:
Ці досить лаконічні зміни впливатимуть на багато інших показників, що залежать від МЗП.
Новий розмір МЗП вплине, звісно, на доплату до МЗП, мінімальний страховий внесок та максимальне обмеження щодо нарахування ЄСВ, а також на розміри низки доходів, які не обкладаються ПДФО та військовим збором (далі — ВЗ).
Відповідно до ст. 31 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.
Якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою зарплати.
Отже, якщо роботодавець нараховуватиме 2020 року зарплату менше за 4 723 грн на місяць чи 28,31 грн на годину (у разі погодинної оплати праці), то потрібно буде провести доплату до мінімального розміру зарплати.
Не враховуються до МЗП:
У разі виконання працівником роботи на умовах неповної зайнятості чи невиконання місячної норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Доплату в такому разі розраховують пропорційно, виходячи з розміру 4 723 грн.
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 15 розмірів МЗП (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464). Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 грн.
2020 року він збільшиться до 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %). Нагадаємо: у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ — 22 % (ч. 2 п. 5 ст. 8 Закону № 2464). Це й буде мінімальним страховим внеском.
Зазначене правило не застосовують для нарахування зарплати фізособам із джерел не за основним місцем роботи. У такому разі ЄСВ визначається з фактичної бази нарахування ЄСВ. До того ж, для нарахування ЄСВ на зарплату працівників, які є особами з інвалідністю, усі роботодавці застосовують ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2464 в розмірі не менше мінімального страхового внеску (тобто 1039,06 грн за місяць) зобов'язані сплачувати ЄСВ також підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізособи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Внесок сплачується щокварталу. Тож не пізніше 20-го календарного дня після закінчення кварталу у 2020 році до бюджету має сплачуватися ЄСВ у розмірі не менш як 3 117,18 грн.
Звільняються від сплати ЄСВ за себе пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Вартість дарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка не обкладається ПДФО та ВЗ, як і попереднього року, становить 25 % МЗП на 1 січня звітного року в розрахунку на місяць (пп. 165.1.39 Податкового кодексу, далі — ПК). Отже 2020 року не оподатковуються подарунки, вартість яких не перевищує 1 180,75 грн на місяць. У формі № 1ДФ їх вартість відображається за ознакою доходу «160».
Таке звільнення передбачено лише для доходів у негрошовій формі. Із грошових дарунків у будь-якій сумі утримується ПДФО та ВЗ.
У частині, що перевищує зазначену граничну неоподатковувану суму, з подарунків утримують ПДФО за ставкою 18 % з урахуванням «натурального» коефіцієнта та ВЗ – 1,5 %. У формі № 1ДФ цю частину відображають з ознакою доходу «126» (див. категорію 103.25 «ЗІР»).
Якщо роботодавець направляє своїх працівників на навчання, працівник має певні пільги з оподаткування його вартості. Сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, не обкладається ПДФО та ВЗ, якщо її розмір не перевищує трикратного розміру МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізособи (пп. 165.1.21 ПК). Тобто неоподатковувана вартість навчання 2020 року становить 14 169 грн на місяць.
До оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та / або його членів сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) раз на календарний рік і за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів МЗП, установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.35 ПК). Тому в разі виконання інших умов пп. 165.1.35 ПК з вартості путівки не утримують ПДФО та ВЗ, якщо вона не перевищує 23 615 грн у 2020 році.
Якщо вартість такої путівки (розмір знижки) перевищує граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов'язаний за рахунок платника податку утримати ПДФО та ВЗ із загальної вартості наданої путівки.
Зверніть увагу: ідеться саме про загальну вартість путівки, а не суму перевищення граничного доходу (див. категорію 103.04 «ЗІР»).
Крім того, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою обкладення ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено згідно з ПК, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ПК).
У формі № 1ДФ вартість путівок незалежно від їх розміру і способу оподаткування відображається за ознакою доходу «156» (див. категорію 103.25 «ЗІР»).
Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (пп. 170.9.1 ПК). Отже, 2020 року добові витрати під час відрядження по Україні не обкладаються ПДФО та ВЗ, якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день.
Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро.
Основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не обкладається ПДФО та ВЗ у сумі, що не перевищує 25 % МЗП (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.55 ПК). Отже, 2020 року ця неоподатковувана сума становить 1 180,75 грн на рік.
У разі перевищення зазначеної неоподатковуваної суми кредитор зобов’язаний повідомити платника податку — боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податки та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо визначених доходів (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК). Тобто він сам сплачує податки за фізособу.
Доходи від продажу фізичними особами власної продукції тваринництва груп 1–5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок (пп. 165.1.24 ПК). Отже, за 2020 рік неоподатковувана вартість власної продукції тваринництва становитиме 236 150 грн.
Якщо сума отриманого доходу перевищує цей розмір, фізособа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається в довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 236 150 грн (2020 року).
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Сума пенсійних внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, сплачена роботодавцем-резидентом своїм коштом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та не обкладається ПДФО та ВЗ, якщо така сума не перевищує 15 % нарахованої працівнику цим роботодавцем суми зарплати протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується внесок, але не більш як 2,5 розміру МЗП, установленої на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (пп. «в» пп. 164.2.16 ПК). Тобто сума таких неоподатковуваних внесків за 2020 рік не має перевищувати 141 690 грн (11 807,50 грн х 12).
Благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПК на відновлення втраченого майна та на інші потреби, що виникли у платників податку, визначених цим підпунктом (учасників бойових дій, масових акцій та членів їхніх сімей, фізосіб, що мешкали на території АТО та на території АР Крим та вимушено покинули місце проживання тощо), за Переліком потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затвердженим постановою КМУ від 26.11.14 р. № 653, не включається до оподатковуваного доходу в сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Така сума 2020 року становить 2 361 500 грн.
Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, то сума перевищення над таким розміром обкладається ПДФО за ставкою18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %, а платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (пп «б» пп. 170.7.8 ПК).
Відповідно до ст. 19 Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105), якщо за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 календарних місяців, середня зарплата визначається:
Отже, обмеження за один календарний день для таких застрахованих осіб з 01.01.20 р. становитиме:
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 26 Закону № 1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір, обчислений із МЗП, установленої на час настання страхового випадку (4 723 грн) — 155,16 на календарний день.
Штрафи за порушення законодавства про працю відповідно до ст. 265 КЗпП установлено також виходячи з розміру МЗП. Тому 2020 року вони знову зростуть.
Але нагадаємо, що 12 грудня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до статті 265 Кодексу законів про працю України» (законопроєкт № 1233), яким зменшено економічно необґрунтовані штрафні санкції за порушення норм трудового законодавства. Тож незабаром матимемо нові розміри.
ПМ на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема, для основних соціальних і демографічних груп населення установлено ст. 7 Закону про Держбюджет-2020 у розмірах, наведених у таблиці.
Соціальні і демографічні групи населення |
Розмір прожиткового мінімуму, грн |
||
01.01.20 р. – 30.06.20 р. |
01.07.20 р. – 30.11.20 р. |
01.12.20 р. – 31.12.20 р. |
|
Діти віком до 6 років |
1 779 |
1 859 |
1 921 |
Діти віком від 6 до 18 років |
2 218 |
2 318 |
2 395 |
Працездатні особи |
2 102 |
2 197 |
2 270 |
Особи, які втратили працездатність |
1 638 |
1 712 |
1 769 |
Загальний показник |
2 027 |
2 118 |
2 189 |
Але нагадуємо, що уряд не раз анонсував подальше підвищення ПМ. Зокрема, було повідомлено про схвалення законопроєкту, який дозволить надалі підвищити ПМ, за попередніми розрахунками, до 4 200 грн на місяць у рамках боротьби з бідністю. Це дозволить підвищити доходи найменш забезпечених громадян без автоматичного збільшення ставок державного мита, платежів, штрафів та інших фінансових показників.
Проте поки що єдиним документом, який установлює розмір ПМ, є Закон про Держбюджет-2020. Тож розглянемо, як його розмір впливатиме на базові зарплатні показники та порядок оподаткування доходів.
Прожитковий мінімум впливає на посадові оклади, індексацію доходів громадян, податкові соціальні пільги, які надаватимуться протягом року, та на розміри деяких неоподатковуваних доходів громадян.
Відповідно до ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Отже, 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) не може бути нижче за 2 102 грн. Якщо штатний розпис роботодавця містить менші показники, потрібно до 01.01.20 р. привести його у відповідність до чинних стандартів.
Нагадаємо, що йдеться про мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки). Складаючи тарифну сітку, слід урахувати міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів відповідно до кваліфікаційних характеристик професій (посад).
Також зверніть увагу, що Генеральною та галузевими угодами може передбачатися більший розмір мінімального розміру посадового окладу (зазвичай у відсотках до ПМ). Тому підприємства, які входять до сфери дії цих угод, зобов’язані дотримуватися їх норм. Наприклад, Галузевою угодою агропромислового комплексу та продовольства України передбачено, що мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду за повністю виконану норму робочого часу в нормальних умовах праці встановлюється в розмірі не нижче 115 % від ПМ для працездатних осіб, визначеного законодавством України. Тобто для таких підприємств мінімальний розмір тарифної ставки становитиме 2020 року 2 417,30 грн.
Індексації підлягають грошові доходи населення в межах ПМ, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст. 6 Закону від 03.07.91 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078). Тому 2020 року індексувати зарплату протягом січня – червня слід у межах 2 102 грн, липня – листопада — 2 197 грн, а в грудні — 2 270 грн.
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного ПМ, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПК).
Отже, дохід, що дає право на застосування ПСП у 2020 році, становить 2 940 грн (2 102 грн х 1,4).
Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків, визначається як добуток граничного доходу для застосування ПСП та відповідної кількості дітей. Тому для платників податку, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, граничний розмір 2 940 грн помножують на кількість дітей.
Уже не перший рік законодавці не враховують невідповідність розміру доходу, що дає право на ПСП, та МЗП. Оскільки 2020 року МЗП становить 4 723 грн, отримати ПСП зможуть або батьки, які мають більше двох дітей, або працівники, що працюють на умовах неповної зайнятості чи не виконали місячної норми праці, внаслідок чого отримали дохід менше за 4 723 грн. Адже в разі нарахування зарплати менше за розмір МЗП роботодавець має здійснити доплату до МЗП, і загальний дохід становитиме суму, більшу за граничний розмір для отримання права на ПСП.
ПСП розраховується від розміру ПМ для працездатних осіб на 1 січня звітного року та не змінюється протягом такого року (п. 169.1 ПК).
ПСП надається будь-якому платнику податку в розмірі, що дорівнює 50 % розміру ПМ для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового (звітного) року (пп. 169.1.1 ПК). 2020 року загальна для всіх платників ПСП у розрахунку на місяць становитиме 1 051 грн (2 102 грн х 50 %).
Для платників податку, що утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, ПСП становитиме 1 051 грн у розрахунку на кожну таку дитину.
Підвищена 150%-ова ПСП у розмірі 1 576,50 грн (2 102 грн х 50 % х 150 %) 2020 року надається платникам податку, визначеним:
Підвищена 200%-ова ПСП для платників податку, визначених пп. «а»–«ґ» пп. 169.1.4 ПК становитиме 2 102 грн (2 102 грн х 50 % х 200 %).
Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не обкладається ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПК (пп. 170.7.3 ПК).
Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить 2 940 грн.
Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ — 1,5 %.
Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «169» (див. категорію 103.25 «ЗІР»).
Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізосіб-батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т. ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону від 30.11.2000 р. № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»).
Під дитячими святковими подарунками в розумінні цього закону маються на увазі набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Тому неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків за вищезгаданим Законом становить 153,68 грн (1 921 грн х 8 %), якщо вони отримані з 15 листопада до 31 грудня 2019 року, та 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 1 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року.
Якщо за рішенням професійної спілки, її об’єднання та / або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, здійснюються виплати чи відшкодування на користь члена такої професійної спілки (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), вони не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу протягом року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПК (пп. 165.1.47 ПК). Тобто від профспілки протягом 2020 року можна отримати неоподатковуваний дохід у розмірі, що не перевищує 2 940 грн.
Відповідно до пп. «б» пп. 165.1.22 ПК кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку роботодавцем померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію), не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку в розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 ПК. Тобто 2020 року роботодавець за останнім місцем роботи може виплатити неоподатковувану суму допомоги на поховання або оплатити ритуальні послуги на суму 5 880 грн (2 940 грн х 2).
Сума перевищення (за її наявності) остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).
Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи, незалежно від розміру такого доходу, відображаються у формі № 1ДФ з ознакою доходу «146» (див. категорію 103.25 «ЗІР»).
Сума стипендії, що виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає обкладенню ПДФО та ВЗ у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПК (пп. 165.1.26 ПК). Отже, 2020 року розмір неоподатковуваної стипендії становить 2 940 грн, а сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ – за ставкою 1,5 %. Не оподатковується в такому розмірі будь-яка стипендія, а не лише з бюджету.
Заборгованість платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, не включається до оподатковуваного доходу в сумі, що не перевищує 50 % місячного ПМ, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПК, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7 ПК). 2020 року ця сума становить 1 051 грн. Із суми перевищення граничного неоподатковуваного розміру заборгованості фізична особа самостійно сплачує податки та зазначає їх у річній податковій декларації.