Закон про незаконне збагачення та КЗпП: який зв’язок

28 листопада 2019 року набув чинності Закон від 31.10.19 р. № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі – Закон № 263).

Цей Закон, про який так багато говорять у контексті боротьби з корупцією, непомітно відкоригував не лише Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний кодекси, а ще й КЗпП. Здавалося б, який стосунок Закон про незаконне збагачення має до КЗпП? Про це — далі у статті.

Незаконне збагачення — це набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – уповноважена особа), активів, вартість яких більш як на 6 500 НМДГ перевищує її законні доходи. На разі ця сума становить 110 500 грн. Це та наведені далі поняття визначено у ст. 368⁵, якою згідно із Законом № 263 доповнено Кримінальний кодекс (далі – КК).

Під набуттям активів слід розуміти набуття їх уповноваженою особою у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням уповноваженої особи а бо що особа може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Активи — це грошові кошти (у т. ч. готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані уповноваженій особі.

Відповідь на це запитання – у примітці 1 до ст. 368⁵ КК. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції».