Трудові відносини із внутрішньо переміщеними особами

Термін «внутрішньо переміщена особа» з’явився ще 2014 року після першого вторгнення рф на територію України. А з початку повномасштабної війни в Україні багатьом українцям довелося покинути свої домівки, щоб сховатися від війни чи російської окупації. Про те, як отримати статус та які права внутрішньо переміщених осіб, як отримати компенсацію роботодавцю за працевлаштування таких осіб, читайте далі у статті.

Отримання статусу внутрішньо переміщеної особи

Внутрішньо переміщеною особою (далі – ВПО) є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ч. 1 ст. 1 Закону від 20.10.2014 № 1706 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», далі – Закон № 1706).

Підтвердженням статусу ВПО є довідка про взяття на облік ВПО, форму якої затверджено наказом Мінсоцполітики від 27.12.2016 № 1610.

Щоб отримати довідку, особа має звернутися із заявою про взяття її на облік як ВПО (п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 509) до:

• структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, де особа тимчасово перебуває або проживає;
• уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг – у період дії воєнного стану.

На підставі заяви дані про ВПО включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі – ЄБ ВПО).

Заява про взяття на облік та включення до ЄБ ВПО інформації про ВПО за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі – Портал Дія).

Права внутрішньо переміщених осіб

Статус ВПО потрібен для забезпечення реалізації її прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – соцстрахування), соціальні послуги, освіту. Статтею 7 Закону № 1706 передбачено, зокрема, таке:

1. ВПО, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги зі соцстрахування на випадок безробіття відповідно до законодавства.

2. ВПО, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг зі соцстрахування на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у ст. 1 Закону № 1706, така заява подається до районного, міськрайонного, міського, районного в місті центру зайнятості за місцем проживання ВПО.

3. Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається в мінімальному розмірі, установленому законодавством на випадок безробіття;

4. ВПО з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг із соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо в робочих органах Фонду соціального страхування (далі – ФСС) за фактичним місцем проживання, перебування.

Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються:

• за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати;
• у разі відсутності таких документів – за даними Держреєстру соцстрахування у порядку, встановленому правлінням ФСС;
• у разі відсутності в Держреєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються в мінімальному розмірі, установленому правлінням ФСС, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.

Отже, ВПО мають право на соціальні гарантії незалежно від того, звільнилися вони (припинили діяльність) з попереднього місця роботи чи ні.

Компенсація роботодавцям за працевлаштування ВПО

Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 № 331 (далі – Порядок №331), визначено умови, механізм виплати та порядок використання таких коштів (далі – компенсація витрат). У ньому під ВПО розуміються особи, які після введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента від 24.02.2022 р. № 64:

• ؅перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці згідно з переліком, затвердженим розпорядженням КМУ від 06.03.2022 № 204-р;
• отримали довідку ВПО.

Компенсація витрат надається в розмірі 6 700 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується ЄСВ, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців із дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.

Компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану ВПО на умовах трудового договору (контракту):

• строкового;
• безстрокового;
• гіг-контракту;
• за сумісництвом.

Проте у законодавстві не зазначено, що такий договір має бути обов’язково укладений в письмовій формі. А отже, достатньо видання наказу про укладення трудового договору роботодавцем. Але, якщо ВПО приймається на умовах контракту, письмова форма є обов’язковою.

Зауважимо, що Порядком здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою КМУ від 08.09.2015 № 696 (далі – Порядок 696), передбачено письмову форму трудового договору. Однак цей Порядок застосовувався до ВПО, що переміщувалися до 24.02.2022.

Компенсація надається за таких умов:

• роботодавець перебуває на обліку як платник ЄСВ;
• розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці – не нижчий за розмір мінімальної заробітної плати;
• подано в установленому законодавством порядку податкову звітність за квартал або річну звітність.

Щоб отримати компенсацію витрат, роботодавець не раніше ніж через 5 к. д. після працевлаштування ВПО подає до центру зайнятості за місцезнаходженням роботодавця (далі – ЦЗ) заяву про компенсацію витрат (далі – заява). Заява подається:

• в електронній формі – через Портал «Дія»;
• у паперовій формі – особисто під час відвідування ЦЗ або на адресу електронної пошти відповідного ЦЗ.

До заяви, поданої до ЦЗ у паперовій формі (на адресу електронної пошти), додаються:

• копія наказу про працевлаштування особи;
• документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331;
• відомості про працівників, які є застрахованими особами (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку в паспорті, далі – РНОКПП);
• копія довідки про взяття на облік ВПО.

Щоб подати заяву в електронній формі через Портал «Дія», роботодавець має:

1. Створити особистий електронний кабінет на Порталі «Дія».

2. Заповнити, підписати та подати заяву, що формується на Порталі «Дія» і містить такі відомості:

• найменування юрособи або ПІБ (за наявності) фізособи-підприємця, код згідно з ЄДРПОУ;
• дані про кожну працевлаштовану особу (ПІБ, РНОКПП);
• дані про документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331;
• розрахунковий рахунок роботодавця.

Компенсація витрат не надається роботодавцям, які є бюджетними установами, фондами соцстрахування.

ЦЗ перераховує кошти роботодавцю за перший місяць роботи працівника протягом 5 р. д. після прийняття рішення щодо надання компенсації витрат або отримання відомостей з Реєстру роботодавців – отримувачів компенсації витрат через Портал «Дія».

У разі припинення трудових відносин до завершення строку виплати компенсації витрат роботодавець протягом 5 р. д. із дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок ЦЗ. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6 500 грн) та її розміром, розрахованим пропорційно до відпрацьованого працівником часу на місяць.

Зверніть увагу: мається на увазі, що повернення відбувається в разі припинення трудових відносин з будь-яких підстав, передбачених КЗпП.

Для отримання компенсації витрат за другий місяць роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення про надання компенсації витрат, через Портал «Дія» або шляхом подання повідомлення ЦЗ (безпосередньо або на адресу електронної пошти).

Зверніть увагу: ВПО може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком № 331, лише один раз.

ЦЗ контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 к. д. після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.

Зверніть увагу: існує також Порядок № 696, який застосовувався до ВПО, що переміщувалися до 24.02.2022. На разі він також чинний, але для ВПО, що перемістилися після 24.02.2022, застосовуються норми Порядку № 331.

Детальніше про отримання компенсації читайте у статті «Підприємство працевлаштовує переселенців: як отримати компенсацію від держави».

Працевлаштування ВПО за сумісництвом

Нагадаємо, що сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізособи-підприємця.

Обмеження щодо роботи за сумісництвом, зокрема щодо тривалості робочого часу, передбачено постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі – Постанова № 245). Стосуються вони працівників державних та комунальних підприємств, установ, організацій. Проте у преамбулі Постанови № 245 зазначено, що на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО) положення п. 2–4 цієї Постанови щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, установленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення АТО. На думку автора, цю норму можна застосовувати також після 24.02.2022, адже ситуація є не лише подібною, а й більш складною.

Працівник, який залишив робоче місце у зв’язку з бойовими діями і не встиг звільнитися, може направити своєму роботодавцеві заяву про звільнення за допомогою засобів зв’язку (за можливістю).

Крім того, працівник може обрати, яке місце роботи буде основним, а яке – за сумісництвом. Адже відповідно до п. 3¹ ч. 2 ст. 16 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа може повідомити страхувальника про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання). Працівник може зробити це через особистий кабінет порталу електронних послуг Пенсійного фонду України.

Зверніть увагу: компенсація роботодавцю за ВПО у разі працевлаштування за сумісництвом здійснюється на загальних засадах.

Переведення ВПО на іншу посаду

Переведення на іншу посаду на тому самому підприємстві, на думку автора, можливе за умови, що розмір заробітної плати буде таким, як і на попередній посаді.

Хоча в Порядку № 331 про переведення нічого не сказано, але, принаймні, не заборонено. Водночас п. 10 Порядку № 696 передбачає, що в разі переведення працівника за його згодою на роботу на інше робоче місце в цього роботодавця із збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами договору про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи з числа ВПО, виплата компенсації не припиняється. Однак роботодавець повинен протягом 5 р. д. письмово повідомити ЦЗ про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.

Переведення ВПО працівника разом з підприємством також не заборонено. Але згідно з п. 8 Порядку № 696 у разі зміни місцезнаходження роботодавця – юрособи або місця проживання роботодавця – ФОП компенсацію виплачує ЦЗ, який розпочав її виплату.

Наголосимо, що переведення працівників разом із підприємством відбувається лише за згодою працівників. А в разі відмови від переведення працівник підлягає звільненню за п. 6 ст. 36 КЗпП. Тому, як зазначалося вище, у разі припинення трудових відносин з ВПО (що перемістилася після 24.02.2022) з будь-яких підстав, передбачених КЗпП, виплата компенсації припиняється.

Інші особливості щодо ВПО

І на завершення звернімо увагу ще на деякі особливості трудових відносин з ВПО.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування під час прийняття на роботу для ВПО не встановлюється.

У разі досягнення працівником, за якого виплачувалася компенсація, пенсійного віку та призначення йому пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058, призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установлення інвалідності або зняття інвалідності та продовження ним роботи виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку її отримання.

Надання щорічної та додаткової соціальної відпустки ВПО під час виплати компенсації, на думку автора, не можна вважати підставою для припинення виплати компенсації роботодавцю.