• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Відпустка без збереження зарплати: кому, коли і на скільки днів

Валерия Иванова

06.04.2017 56353 0 4

Згідно із трудовим законодавством працівник має право на відпустку без збереження зарплати, простіше кажучи, відпустку за свій рахунок. Її тривалість залежить від причини, що зумовила необхідність такої відпустки, і категорії працівника. Кому, у яких випадках та якої тривалості відпустку за свій рахунок має право або зобов'язаний надати роботодавець, розповімо в цій консультації.

Загальні положення

Право працівника на відпустку без збереження зарплати встановлене ст. 84 КЗпП і ст. 25, 26 Закону № 504. Така відпустка надається будь-якому працівнику за сімейними обставинами та з інших причин і не може перевищувати 15 календарних днів (далі – к. д.) на рік (ст. 26 Закону № 504, лист Мінсоцполітики України від 29.04.16 р. № 243/13/116-16, далі – Лист № 243).

Згідно зі ст. 26 Закону № 504 для отримання відпустки за свій рахунок одного бажання працівника недостатньо. Обов'язковою умовою оформлення такої відпустки є згода роботодавця її надати. Адже законодавчо не визначено, які саме сімейні обставини або причини дають працівнику право на цю відпустку. Важливість таких обставин і причин залежить від конкретної ситуації, у якій опинився працівник. Тому остаточне рішення про те, надавати чи не надавати працівнику дану відпустку, приймає роботодавець (лист Мінпраці та соцполітики України від 18.03.09 р. № 2961/0/14-09/06).

У ст. 25 Закону № 504 перелічено випадки та категорії працівників, яким роботодавець зобов'язаний надати відпустку без збереження зарплати (без урахування 15 к. д. відповідно до ст. 26) (див. нижче).

Чи може підприємство зі своєї ініціативи відправити працівника у відпустку за свій рахунок, якщо, наприклад, у підприємства тимчасово відсутній обсяг робіт і воно змушене призупинити діяльність, але звільняти працівників не бажає?

Ні, не може. Згідно зі ст. 25, 26 Закону № 504 таку відпустку може ініціювати тільки працівник, а роботодавець, який примусово відправляє свого співробітника у відпустку, порушує законодавство про працю (лист Мінсоцполітики України від 19.09.13 р. № 416/13/116-13). За таке порушення посадові особи підприємства-роботодавця можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.).

Водночас ні КЗпП, ні Закон № 504 не вводить будь-яких обмежень у частині знаходження в неоплачуваній відпустці одночасно всіх працівників підприємства або одного підрозділу у випадку, якщо працівники самі захочуть піти в таку відпустку на період, коли підприємство не може забезпечити їх роботою і призупиняє свою діяльність.

Відпустка, надавана в обов'язковому порядку

Відпустку за свій рахунок роботодавець зобов'язаний надати у випадках, передбачених ст. 25 Закону № 504 і Листом № 243 (див. таблицю).


з / п

Категорія працівників та обставини

Тривалість

1

 2

3

1

Мати або батько, який виховує без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі) двох і більше дітей віком до 15 років або дитини-інваліда

До 14 к. д. щорічно

2

Чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці

До 14. к. д.

3

Мати, батько дитини, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновителі, опікуни, один із прийомних батьків або батько-вихователь, жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда або всиновила дитину, мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі), опікун дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи

Строк, зазначений у медвисновку, якщо:
– дитина потребує домашнього догляду і не досягла 6 років;
– дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) і не досягла 16 років;
– дитині встановлена категорія інвалід підгрупи А і вона не досягла 18 років

4

Мати, батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновитель, опікун, один із прийомних батьків або батько-вихователь для догляду за дитиною, яка не досягла 14 років у випадку оголошення карантину на відповідній території

Період оголошення карантину на відповідній території

5

Учасники війни (ст. 8, 9 Закону № 3551), у т. ч.:
– працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу до держав, де велися бойові дії (включаючи Республіку Афганістан із 1 грудня 1979 року по грудень 1989 року), і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;
– працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися і брали безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи в районах АТО в період її проведення, у порядку, установленому законодавством

До 14 к. д. щорічно

6

Особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (ст. 10 цього Закону) (перелік таких осіб див. нижче таблиці)

7

Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлено Законом № 3551. До таких у т. ч. відносяться особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні

До 21 к. д. щорічно

8

Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною

9

Пенсіонери за віком

До 30 к. д. щорічно

10

Інваліди III групи

11

Інваліди I та II групи

До 60 к. д. щорічно

12

Особи, які одружуються

До 10 к. д.

13

У випадку смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), брата, сестри

До 7 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад

14

У випадку смерті інших рідних (крім рідних по крові або по шлюбу)

До 3 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад

15

Для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу (див. п. 13), який згідно з медвисновком потребує постійного стороннього догляду

Строк, зазначений у медвисновку, але не більше 30 к. д.

16

Працівнику для завершення санаторно-курортного лікування

Строк, зазначений у медвисновку

17

Працівники, допущені до вступних іспитів у виш

15 к. д. без урахування часу проїзду до вишу і назад

18

Працівники, допущені до вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва

Необхідна для проїзду до вишу або наукового закладу і назад

19

Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки

20

Працівники-сумісники

Строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи

21

Ветерани праці

До 14 к. д. щорічно

22

Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткову відпустки повністю або частково й отримали за них грошову компенсацію

До 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6 місяців безперервної роботи

23

Працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. При наявності двох і більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини

12 к. д. без урахування часу проїзду до навчального закладу і назад

Особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (ст. 10 цього Закону):

  • сім’ї осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час участі в АТО;
  • сімї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення АТО (у т. ч. здійснювали волонтерську діяльність) і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час забезпечення проведення АТО (у т. ч. волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
  • сім’ї осіб, які, перебуваючи в складі добровольчих формувань, що були створені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час особистої участі в АТО, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних сил України (далі – ЗСУ), МВС, Національної гвардії України (далі – Нацгвардія) та інших створених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів;
  • сім’ї осіб, які, перебуваючи в складі добровольчих формувань, що були створені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому не були включені до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії та інших створених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань АТО у взаємодії із ЗСУ, МВС, Нацгвардією та іншими створеними згідно із законами України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
  • члени сімей військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) і співробітників ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО, ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців і співробітників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, інших створених згідно із законами України військових формувань, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час особистої участі в АТО або забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
  • члени сімей працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО й загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час забезпечення проведення АТО безпосередньо в районах і в період її проведення.

Чи можна надати відпустку за свій рахунок більшої тривалості, ніж передбачено законодавством?

Найчастіше працівники у своїх заявах просять надати їм неоплачувану відпустку на період, що перевищує законодавчо встановлену межу. А роботодавець, у свою чергу, надає працівникам такі відпустки. На жаль, це є порушенням трудового законодавства, за яке:

  • на підприємство може бути накладений штраф у розмірі 1 МЗП (3 200 грн.) на підставі ст. 265 КЗпП;
  • посадові особи роботодавця-підприємства або роботодавець-підприємець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.).

Важливий нюанс: той факт, що працівнику була надана відпустка без збереження зарплати більшої тривалості, ніж установлено Законом № 504, за його ж проханням, не звільняє роботодавця від відповідальності за порушення вимог даного Закону.

Оформлення відпустки

Для отримання відпустки за свій рахунок працівник повинен подати роботодавцю заяву, указавши в ній дату початку відпустки, її тривалість і причину, за якою йому потрібна відпустка або яка дає йому право на таку відпустку (див. зразок 1).

Якщо працівник наводить у заяві підстави, що передбачають обов'язкове надання такої відпустки, тоді до заяви додаються документи, що підтверджують його право на відпустку. Наприклад, якщо про відпустку просить:

  • мати двох і більше дітей віком до 15 років, то вона повинна подати свідоцтва про народження дітей;
  • працівник для догляду за хворим рідним, тоді він повинен подати документи, що підтверджують споріднення із хворим, і медвисновок, що свідчить про необхідність такого догляду і його тривалість;
  • працівник, на якого поширюється дія Закону № 3551, він зобов'язаний подати документи, що підтверджують його статус або право на отримання відпустки.
1 из 1

Надання працівнику відпустки за свій рахунок оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства (див. зразок 2), у якому повинні бути зазначені:

  • П. І. Б. працівника, якому надається відпустка;
  • обіймана ним посада;
  • період відпустки;
  • обставини, що зумовили необхідність надання працівнику відпустки.

Із цим наказом (розпорядженням) працівника слід ознайомити під підпис.

1 из 1

У випадку обов'язкового надання працівнику відпустки з підстав, передбачених ст. 25 Закону № 504, на наявність таких підстав також потрібно вказати в наказі (розпорядженні).

Висновки

При наданні та оформленні відпустки без збереження заробітної плати слід дотримуватися трудового законодавства. Щоб правильно оформити кадрову документацію й уникнути проблем як із працівниками, так і у випадку перевірки Держпраці, скористайтеся нашими рекомендаціями та наведеними в консультації зразками.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Відпустка без збереження зарплати: кому, коли і на скільки днів